Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 332/1433/17-ц
провадження № 61-7379св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2017 року у складі судді Андрюшиної Л. А. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до наказу від 09 грудня 2010 року № 318 відповідач працювала у ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" на посаді машиніста металургійного крана.
У березні 2017 року ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку за період роботи з 01 січня 2017 року до 01 січня 2018 року у кількості 35 календарних днів, з яких 23 дні надано у рахунок невідпрацьованої частини року, що підтверджено розрахунком відпускних. Відповідачу проведено оплату відпустки, виходячи із розрахунку її середньомісячного заробітку.
05 травня 2017 року після використання відпустки ОСОБА_1 звільнилася з підприємства.
Відповідно до статті 127 КЗпП України, статті 22 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган проводить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, надані у рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
На день звільнення ОСОБА_1 сума нарахованої їй заробітної плати не була достатньою для погашення заборгованості за невідпрацьовані дні відпустки, розмір заборгованості становив 5 502,65 грн.
Із метою досудового врегулювання спору ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" зверталося до відповідача з письмовою вимогою від 08 травня 2017 року про погашення заборгованості у добровільному порядку, однак заборгованість відповідачем не погашено.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2017 року, в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що ОСОБА_1 у березні 2017 року надано відпустку у кількості днів, запропонованих їй позивачем, за графіком відпусток позивача, складеного з урахуванням виробничої необхідності, з яким її ознайомлено під підпис, тому відсутні докази недобросовісної поведінки відповідача у вказаній справи. Позивачем не доведено рахункової помилки та недобросовісності відповідача під час отримання нею коштів за період відпустки, тому позовні вимоги, з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України, задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
15 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.
19 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення цивільного законодавства, зокрема ЦК України, оскільки спірні правовідносини врегульовано положеннями КЗпП України та Законом України "Про відпустки".
Згідно з положеннями статті 127 КЗпП України повернення підприємству зайво виплачених коштів можливо, зокрема, під час звільнення працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки.
З огляду на вказане, спеціальним законодавством про працю встановлені норми прямої дії, тому застосування загальних норм ЦК України є неправильним.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 12 грудня 2010 року ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь".
04 травня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцяти років (а. с. 42).
Факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з позивачем підтверджено копіями наказів про прийняття на роботу від 09 грудня 2010 року № 318 та звільнення з роботи від 04 травня 2017 року № 218 за власним бажанням у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення чотирнадцятирічного віку (а. с. 3, 10).
Заяву про звільнення ОСОБА_1 подала 20 квітня 2017 року (а. с. 44).
Із 27 березня 2017 року до 04 травня 2017 року відповідач знаходилась у щорічній основній відпустці, яку їй надано за період роботи з 01 січня 2017 до 01 січня 2018 року.
Позивач виплатив відповідачу відпускні, що підтверджено розрахунковими листками за березень, квітень 2017 року (а. с. 7, 8).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За змістом статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.