Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 2-513/2010
провадження № 61-35538 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакара Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк;
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року у складі судді Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2010 року відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк(далі - ВАТ ВТБ Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12.18/08-СК, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 125 тис. грн з кінцевим терміном повернення до 22 березня 2013 року зі сплатою 17 % річних. У забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору між позивачем та ОСОБА_2 25 лютого 2008 року був укладений договір поруки № 12.18/08-ДП1.
Також 16 травня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12.40/08-СК, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 125 тис. грн з кінцевим терміном повернення до 15 травня 2013 року зі сплатою 22,5 % річних. У забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору між позивачем та ОСОБА_2 16 травня 2008 року був укладений договір поруки № 12.40/08-ДП1.
Крім того, 07 серпня 2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12.65/08-СК, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 80 тис. грн з кінцевим терміном повернення до 05 серпня 2011 року зі сплатою 24,5 % річних. У забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору між позивачем та ОСОБА_2 07 серпня 2008 року був укладений договір поруки № 12.65/08-ДП1.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами умов кредитних договорів станом на 13 серпня 2010 року виникла заборгованість у розмірі 444 109 грн 96 коп.
З урахуванням викладеного, ВАТ ВТБ Банк просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказану суму кредитної заборгованості, а також понесені банком судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 26 листопада 2010 року у складі судді Лісовенка П. І. позов ВАТ ВТБ Банк задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ ВТБ Банк суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі у розмірі 445 929 грн. 96 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі умови кредитних договорів належним чином не виконували, унаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої визначено відповідно до вимог закону та умов договорів, а тому наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 26 листопада 2010 року.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не надав належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції вона не отримувала, судом дане рішення на її адресу не надсилалось, про існування рішення дізналась лише 20 січня 2017 року, що й стало причиною пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 2-513/10 із Тетіївського районного суду Київської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд апеляційної інстанції установив, що у січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 26 листопада 2010 року та із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для виконання її вимог, а саме: зазначити інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
На виконання вказаної ухвали ОСОБА_2 подала заяву про поновлення строку з посиланням на ті ж самі обставини, які вже були визнані суддею апеляційного суду неповажними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження згідно ухвали судді апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2017 року.
Так, заявник зазначала, що строк на апеляційне оскарження нею пропущений з поважних причин, оскільки про ухвалене судове рішення вона дізналась лише 20 січня 2017 року. Також зазначала, що у судовому засіданні вона була присутньою лише 25 листопада 2010 року, а 26 листопада 2010 року на момент проголошення рішення суду з 09:30 год. до 13:45 год. проходила медичне обстеження в амбулаторії Тетіївського центру загальної практики сімейної медицини, на підтвердження чого надала довідку вказаної установи, датовану 03 березня 2017 року, та акт опитування ОСОБА_1 (іншого відповідача у справі, чоловіка ОСОБА_2 ) адвокатом Винокуровим О. В., який підтвердив факт відсутності ОСОБА_2 під час проголошення рішення 26 листопада 2010 року.
Оцінивши надані заявником докази, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, відмовив у відкритті апеляційного провадження.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.