ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №2-а/2506/518/11
адміністративне провадження №К/9901/12917/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №2-а/2506/518/11
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, ухвалену в складі: головуючого судді - Скалозуба Ю.О., суддів - Бородавкіної С.В., Лобана Д.В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, ухвалену в складі: головуючого судді - Гром Л.М., суддів - Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:
1.1. визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частині надання відповідей на особисті звернення ОСОБА_1 від 07 квітня 2010 року, від 15 травня 2010 року та від 01 жовтня 2010 року особами, до повноважень яких не належить вирішення заявленого питання про перегляд протоколу від 10 березня 2008 року №3 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про призначення розміру одноразової грошової допомоги з урахуванням грошового забезпечення, що отримував ОСОБА_1 за останньою посадою в повному обсязі; недодержання Міністерством оборони України строків розгляду звернення від 15 травня 2010 року та порядку розгляду скарги від 01 жовтня 2010 року Департаментом фінансів Міністерства оборони України, що є органом, дії якого оскаржуються, в порушення вимог статей 7, 15, 16, 20 Закону України "Про звернення громадян";
1.2. зобов`язати Міністерство оборони України вчинити певні дії на виконання вимог Закону України "Про звернення громадян".
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Міністерства оборони України зі зверненнями, предмет яких стосувався перерахунку раніше встановленої йому одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, якому встановлена інвалідність.
3. Як зазначає позивач, розгляд указаних звернень Міністерство оборони України доручило здійснити Департаменту фінансів, який відповідною компетенцією не наділений.
4. Позивач наполягає на тому, що для розгляду порушених у зверненнях питань у Міністерстві оборони України утворено постійно діючу комісію, якій також доручено здійснювати розгляд звернень, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги військовослужбовцям.
5. Відповідач позов не визнав. У заперечені на позов зазначив, що надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів щодо виплати грошового забезпечення, оплати праці й інших соціальних виплат є компетенцією Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. 07 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України зі зверненням, в якому просив: переглянути протокол Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 10 березня 2008 року №3 і нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", з урахуванням суми грошового забезпечення, що зазначена в довідці від 22 жовтня 2007 року № 226 у розмірі 5988,77 грн.
7. Листом від 20 квітня 2019 року за №248/6/С/6564/344 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив ОСОБА_1 про те, що розмір одноразової грошової допомоги розрахований на умовах, визначених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284.
8. 15 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся зі заявою до заступника Міністра оборони України - голови Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в якій, посилаючись на неналежний розгляд його заяви від 07 квітня 2010 року, просив переглянути протокол від 10 березня 2008 року №3 і нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", з урахуванням суми грошового забезпечення, що зазначена в довідці від 22 жовтня 2007 року № 226 у розмірі 5988,77 грн.
9. Листом від 15 червня 2010 року №248/6/С/6564/550 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідь на порушені в зверненні від 15 травня 2010 року питання була надана листом від 20 квітня 2019 року за №248/6/С/6564/344.
10. 01 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України зі скаргою, в якій стверджував, що відповіді на звернення від 07 квітня 2010 року та від 15 травня 2010 року були надані особою, якій вони не були адресовані, та до компетенції якої не віднесено порушені у зверненнях питання.
11. Листом від 22 жовтня 2010 року №248/6/П/76454/1470 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив ОСОБА_1 про те, що розмір виплаченої йому одноразової грошової допомоги відповідає положенням відповідних нормативно-правових актів, які регулюють її нарахування, у зв`язку з чим підстав для перегляду її розміру немає.
12. Стверджуючи про порушення порядку розгляду його звернень від 07 квітня 2010 року, від 15 травня 2010 року та від 01 жовтня 2010 року, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, адміністративний позов задоволено:
13.1. визнано протиправними дії Міністерства оборони України в частині надання відповідей на особисті звернення ОСОБА_1 від 07 квітня 2010 року, від 15 травня 2010 року та від 01 жовтня 2010 року особами, до повноважень яких не належить вирішення заявленого питання щодо перегляду протоколу від 10 березня 2008 року №3 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про призначення розміру одноразової грошової допомоги з урахуванням грошового забезпечення, що отримував ОСОБА_1 за останньою посадою у повному обсязі; недодержання Міністерством оборони України строків розгляду звернення від 15 травня 2010 року та порядку розгляду скарги від 01 жовтня 2010 року Департаментом фінансів Міністерства оборони України, що є органом, дії якого оскаржуються, в порушення вимог статей 7, 15, 16, 20 Закону України "Про звернення громадян".
13.2. зобов`язано Міністерство оборони України надати відповіді на особисті звернення ОСОБА_1 від 07 квітня 2010 року, від 15 травня 2010 року та від 01 жовтня 2010 року на виконання вимог Закону України "Про звернення громадян".
14. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, керувався тим, що питання щодо призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям на умовах, визначених у статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", відноситься до компетенції відповідної комісії, утвореної в складі Міністерства оборони України, в зв`язку з чим Міністерство оборони України безпідставно доручило розгляд звернень позивача Департаменту фінансів.
15. Суди попередніх інстанцій також зауважили, що розгляд скарги позивача від 01 жовтня 2010 року було доручено Департаменту фінансів Міністерства оборони України, дії якого позивач оскаржував, що, в свою чергу, не відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про звернення громадян", якою заборонено направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, стверджуючи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення і прийняти нове - про відмову в задоволенні адміністративного позову.
17. На обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що до компетенції Департаменту фінансів Міністерства оборони України не відноситься питання призначення й виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців.
18. Посилаючись на пункт 4 Положення про Департамент фінансів Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністра оборони України від 22 липня 2011 року №445, та пункти 4.9, 4.10 та 4.12 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей від 19 серпня 2008 року №407, відповідач стверджує, що саме до компетенції Департаменту фінансів Міністерства оборони України належить вирішення питань, зазначених у зверненнях від 07 квітня 2010 року, від 15 травня 2010 року та від 01 жовтня 2010 року.
19. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи та надали їм правильну правову оцінку.
20. Позивач також звертає увагу, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи та не містять посилань на неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
21. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства оборони України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року..
22. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
23. 31 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
24. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шарапі В.М., суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А.
25. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, в зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
26. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу - Радишевській О.Р., суддям - Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їх застосування
27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
28. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян, відповідно до їх статуту, пропозиції про поліпшення їхньої діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР).