ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №826/8296/18
адміністративне провадження №К/9901/15294/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №826/8296/18
за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року (прийняту в складі головуючого судді - Смолія І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Собківа Я.М., суддів: Степанюка А.Г., Файдюка В.В.),
в с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України "Про визнання недійсним бланків" в частині визнання недійсним (анулювання) паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, видного Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим 12.04.2011 року на ім`я ОСОБА_1 .
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є уродженцем Сирії міста Дамаськ. З 1990 року постійно проживав на території України, що підтверджується рішення Залізничного районного суду м. Сімферополь АР Крим від 11.03.2011 року № "О" 106/2011.
3. 12 квітня 2011 року Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
4. 17 квітня 2011 року ОСОБА_1 видано довідку 10/М-17 про реєстрацію особи громадянином України.
5. Згідно наказу Державної міграційної служби України від 30 серпня 2016 року № 218, у зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", ураховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", визнано недійсним (анульованим) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
6. Позивач зазначає, що враховуючи ту обставину, що бланк паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1 було використано Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим, належним чином оформлено та видано громадянину України ОСОБА_1 ще 12 квітня 2011 року, тобто до анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, даний бланк паспорта Громадянина України серії НОМЕР_1 втратив статус бланка документа та набув статус документа - паспорта громадянина України, а тому наказ ДМС України в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 є незаконним, та таким, що підлягає скасуванню в окремій частині.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено.
8. Визнано протиправним та скасовано наказ від 30.08.2016року №218 Державної міграційної служби України "Про визнання недійсним бланків" в частині визнання недійсним (анулювання) паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, видного Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим 12.04.2011 року на ім`я ОСОБА_1 . Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем необґрунтовано винесено оскаржуваний наказу в частині, що стосується позивача, оскільки ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України на підставі судового рішення яким встановлення факт перебування на території України починаючи з 1990 року.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
10. У касаційній скарзі представник відповідача, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
11. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначає, що рішення про прийняття ОСОБА_1 до громадянства України не приймалось, отже паспорт громадянина України використовуються позивачем за відсутності законних підстав, тому у переліку визнаних недійсними (анульованих) бланків паспортів громадянина України наявні бланки паспортів громадянина України, оформлені, нібито, на ім`я ОСОБА_1, отже підстави для задоволення позову відсутні.
12. У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить належних підстав для того, щоб вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без зміни.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
13. ОСОБА_1, уродженець Сирії є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, виданим Залізничним РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 12.04.2011 року.
14. Громадянство позивачу надано на підставі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополь АР Крим від 11.03.2011 року №2 "О" 106/2011. Вказаним рішенням встановлено факт перебування позивача на території України з 1990 року.
15. Перетинаючи кордон України позивачу було відмовлено у в`їзді на територію України, на підставі того, що його паспорт є недійсним.
16. Згідно наказу Державної міграційної служби України від 30 серпня 2016 року № 218, у зв`язку з тимчасовою окупацією Автономної республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", ураховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", визнано недійсним (анульованим) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
17. Не погоджуючись із прийнятим наказом, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
18. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України" (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2235-III).
22. Згідно з статтею 3 Закону № 2235-ІІІ Громадянами України є:
22.1. 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
22.2. 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
22.3. 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
22.4. 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
23. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
24. Документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
25. Згідно зі статтею 6 Закону № 2235-ІІІ Громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
26. Статтею 8 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.