ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №815/4540/15
адміністративне провадження №К/9901/12392/19, №К/9901/11895/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №815/4540/15
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.)
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в подальшому уточненим, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати наказ прокуратури Одеської області №1636к від 15 липня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким звільнено старшого прокурора Суворовського району м. Одеси ОСОБА_1 з займаної посади;
- визнати протиправними та скасувати наказ Генеральної прокуратури України №31 дк від 30 липня 2015 року "Про зміну наказу прокурора Одеської області від 15 липня 2015 року №1636к";
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора прокуратури Суворовського району м. Одеси;
- стягнути з прокуратури Одеської області середній заробіток за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15 липня 2015 року до моменту фактичного поновлення на посаді.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані накази прокуратури Одеської області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", якими звільнено старшого прокурора Суворовського району м. Одеси ОСОБА_1 з займаної посади та Генеральної прокуратури України "Про зміну наказу прокурора Одеської області від 15 липня 2015 року №1636к" є незаконними та підлягають скасуванню. Жодною з підстав, передбачених частиною другою статті 46-2 Закону України "Про прокуратуру", звільнення позивача 15 липня 2015 року, мотивоване не було. З наказу №1636к від 15 липня 2015 року вбачається, що під проступком розуміється одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди від керівника підприємства за не притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Разом з тим, обставини, що викладені у повідомленій підозрі, не відповідають фактичним, а також матеріалам кримінального провадження від 10 липня 2015 року, які свідчать про провокаційні дії працівників правоохоронних органів, які використали ОСОБА_2 в своїх інтересах, але які не призвели до скоєння ОСОБА_1 будь-якого проступку взагалі.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначав, що відповідно до висновку службового розслідування, позивач неодноразово зустрічалась зі свідком у кримінальному провадженні, 03 липня 2015 року, у приміщенні прокуратури поставила вимогу про те, що він має передати їй неправомірну вигоду, після чого 10 липня 2015 року отримала таку вигоду у вигляді грошових коштів, а тому суд вважає правильним висновок, зроблений комісією, що ОСОБА_1 порушила Присягу працівника прокуратури України, скоїла проступок, який порочить її як працівника прокуратури та є несумісним з подальшим перебуванням на службі в органах прокуратури, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що звільнення позивача з органів прокуратури є правомірним, відповідає ступеню тяжкості проступку, порушень чинного законодавства не встановлено.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Одеської області №1636к від 15 липня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким звільнено старшого прокурора Суворовського району м.Одеси ОСОБА_1 з займаної посади та наказ Генеральної прокуратури України №31 дк від 30 липня 2015 року "Про зміну наказу прокурора Одеської області від 15 липня 2015 року №1636к". Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора прокуратури Суворовського району м. Одеси. Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15 липня 2015 року по 27 березня 2019 року у розмірі 430898,48 грн.
6. Приймаючи оскаржуване рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 відбулося майже за місяць до закінчення службового розслідування з грубим порушенням процедури його проведення. Відповідно до матеріалів, висновок службового розслідування затверджений прокурором 10 серпня 2015 року, в той час, коли звільнення позивача відбулося 15 липня 2015 року. Таким чином, судом першої інстанції не дано оцінку тому, що будь-які фактичні дані про скоєння проступку ОСОБА_1 у відповідача на час звільнення були відсутні. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що в порушення пункту 11 Дисциплінарного статуту працівника прокуратури, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, під час проведення службового розслідування пояснення від ОСОБА_1 не відбирались, не з`ясовувались обставини, на думку відповідача, проступку, з наказами про звільнення позивач не ознайомлювалась. Також, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 грудня 2018 року залишено без змін вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 грудня 2016 року, яким визнано невинуватою ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та виправдано за недоведеністю наявності в її діянні складу кримінального правопорушення. Вирок набрав законний сили.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. Не погоджуючись із постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Прокуратура Одеської області та Генеральна прокуратура України подали касаційні скарги.
8. Прокуратура Одеської області та Генеральна прокуратура України у касаційних скаргах просять скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідачі вказують на те, що прокуратурою надано оцінку факту затримання позивача 10 липня 2015 року в порядку вимог статті 208 КПК України працівниками інших правоохоронних органів, внесенню того ж дня військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України до ЄРДР України відомостей про реєстрацію кримінального провадження, повідомленню ОСОБА_1 11 липня 2015 року про підозру у вчиненні кримінального порушення, а також застосуванню судом відносно позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із заставою, а також враховано факт оприлюднення цієї події на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України в мережі Інтернет.
Крім того, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки копії первинного носія інформації компакт-диску (з протоколом огляду цього диску від 29 липня 2015 року) з наявними відеофайлами та аудіо записами з фіксації розмови і подій, які мали місце 10 липня 2015 року, зокрема вступу у позаслужбові стосунки з метою одержання неправомірної вигоди, тобто факту неналежної поведінки, що скомпрометувала працівника прокуратури, зашкодила його репутації та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс.
Наявність виправдувального вироку стосовно ОСОБА_1 жодним чином не нівелює законодавчі особливості правових підстав і наслідків притягнення працівника прокуратури до дисциплінарної відповідальності за правилами Закону України "Про прокуратур".
Не є порушенням вимог Інструкції притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і прийняття наказу від 15 липня 2015 року за відсутності затвердженого висновку службового розслідування, оскільки питання необхідності проведення службової перевірки розглядається прокурором, який вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
Крім того, судом апеляційної інстанції здійснено помилковий розрахунок і неправильно визначено розмір стягнутих коштів.
IV. Позиція інших учасників справи
9. ОСОБА_1 надала до суду відзиви на касаційні скарги, в яких просила відмовити у задоволенні касаційних скарг.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Ухвалами Верховного Суду від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргами Прокуратура Одеської області та Генеральна прокуратура України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 21 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 21 червня 2019 року №806/0/78-19.
Ухвалами Верховного Суду від 23 липня 2019 року дану справу за касаційними скаргами Прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ОСОБА_1 з 1993 року перебувала на службі в органах Прокуратури Одеської області, з 26 липня 2013 року була призначена на посаду старшого прокурора прокуратури Суворовського району м. Одеси.
12. Розпорядженням Прокуратури Одеської області від 10 липня 2015 року №330, з метою перевірки відомостей щодо отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди при здійсненні процесуального керівництва, було призначено службове розслідування.
13. 15 липня 2015 року Прокуратурою Одеської області видано наказ №1636к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з займаної посади старшого прокурора прокуратури Суворовського району за порушення Присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури.
14. Як вбачається з вказаного наказу, підставою для звільнення позивача стало те, що 11 липня 2015 року їй було пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, а саме, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення було викрито ОСОБА_1, яка з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, одержала від керівника підприємства неправомірну вигоду за непритягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Вказана подія набула негативного суспільного резонансу та завдала шкоди авторитету органів прокуратури. Своїми діями ОСОБА_1 порушила Присягу працівника прокуратури, вимоги Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, тобто скоїла проступок, який порочить її як працівника прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури. З урахуванням викладеного, керуючись ч. 1 ст. 8. п. 5 ст. 9 ст.ст.10, 11. 13 Дисциплінарного статуту прокуратури України позивача звільнено із займаної посади.
15. Також, Генеральною прокуратурою 30 липня 2015 року винесено Наказ № 31дк "Про зміну наказу прокурора Одеської області від 15 липня 2015 року №1636 к", в п. 2 якого зазначено: "Вважати старшого прокурора прокуратури Суворовського району м. Одеси радника юстиції ОСОБА_1 звільненою із займаної посади за порушення Присяги працівника прокуратури та скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, з позбавленням її класного чину "радник юстиції", присвоєного наказом Генерального прокурора України від 05 березня 2009 року №221к".
16. Зазначений наказ мотивований іншими підставами, ніж наказ №1636к від 15 липня 2015 року, на зміну якого він виданий, а саме, ч. 1 ст. 8, п. 6 ст. 9, ст.ст.10, 11, 16 Дисціплінарного статуту прокуратури України та п. 10 Положення про класні чини працівників прокуратури України.
17. В подальшому 10 серпня 2015 року прокурором Одеської області було затверджено висновок про наслідки службового розслідування обставин отримання старшим прокурором прокуратури Суворовського району м. Одеси ОСОБА_1 неправомірної вигоди від 07 серпня 2015 року. Вказаним висновком визнано, що позивач порушила Присягу працівника прокуратури України, скоїла вчинок, який порочить її як працівника прокуратури та є несумісним з подальшим перебуванням на службі в органах прокуратури України.
18. Не погоджуючись з винесеними наказами Прокуратури Одеської області та Генеральної прокуратури України, позивач оскаржила їх у судовому порядку.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
19. Конституція України.