ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №826/4451/16
адміністративне провадження №К/9901/20518/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
секретар - Носадча О.Є.,
за участю
представників відповідача - Артеменко Є.І., Родинського І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року (головуючий суддя - Аблов Є.В., судді - Літвінова А.В., Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Літвіна Н.М., судді - Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - відповідач, Держгеокадастр), в якому позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить:
1.1. скасувати наказ Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №191-ТО від 23 лютого 2016 року та поновити на роботі позивача на посаді начальника відділу Держгеокадастру у Новомиргородському районі;
1.2. зарахувати до стажу роботи на державній службі період вимушеного прогулу, починаючи з 23 лютого 2016 року по час вирішення спору;
1.3. стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 23 лютого 2016 року та по час вирішення спору;
1.4. допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплатити кошти за час вимушеного прогулу;
1.5. зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.;
1.6. стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь позивача судові витрати у розмірі 10000,00 грн.
1.7. зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру подати до суду звіт про виконання постанови суду впродовж 10 днів з дня набрання її законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини власноручного написання позивачем заяви про її звільнення із займаної посади за угодою сторін є такими, що не потребують доказування, оскільки визнаються сторонами у справі. Так, заяву про звільнення позивач написала 02.02.2016 року, в той час як на посаду начальника відділу Держгеокадастру у Новомирівському районі ОСОБА_1 призначено 01.02.2016 року. Суд першої інстанції зазначив, що закон не встановлює форми угоди сторін про припинення трудового договору, тому така згода може бути вираженою як в усній, так і письмовій формі. Між Держгеокадастром та позивачем не було взаємної згоди щодо анулювання раніше досягнутої домовленості про звільнення позивача, а отже відсутній факт анулювання такої домовленості. Також суд врахував, що незазначення позивачем у заяві дати звільнення свідчить про його згоду на визначення відповідачем як роботодавцем остаточної дати звільнення шляхом видання відповідного наказу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зважаючи, що решта позовних вимог є похідними від даної позовної вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_1, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року - без змін.
6. Колегія суддів апеляційної інстанції визнала законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
7. 27 жовтня 2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, в якій позивач просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що написання заяви про звільнення її із займаної посади за згодою сторін було однією з неофіційних умов призначення її на посаду. Вважає, що вказана заява була написана проти її волі та без досягнутої між нею та відповідачем домовленості про дату такого звільнення. Крім того, посилається на обставини не зазначення відповідачем в оскаржуваному наказі про її звільнення дати такого звільнення. Також позивач зазначає, що однією з позовних вимог була вимога про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якої ОСОБА_1 вказувала про обставини невидачі їй в день звільнення трудової книжки. Як вказує позивач, трудову книжку їй видано 28.07.2016 року, у зв`язку з чим вважає, що на її користь підлягає стягненню сума у розмірі 43297,10грн. Проте, суди попередніх інстанцій вказану позовну вимогу не розглянули.
9. Відповідачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування яких останній послався на безпідставність доводів касаційної скарги. Зазначає, що всі наведені скаржником доводи вже були оцінені судами попередніх інстанцій. Відповідач вважає оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 правомірним та винесеним з додержанням вимог трудового законодавства. Також відповідач вказує, що визначення Держгеокадастра в якості відповідача в частині позовних вимог про стягнення суми середнього заробітку є протиправним, оскільки кошти на оплату праці позивача передбачені кошторисом Відділу Дежгеокадастру у Новомиргородському районі Кіровоградської області. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
11. Позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась.
12. Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог касаційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на посаді начальника Відділу Держгеокадастру у Новомирівському районі Кіровоградської області.
14. 23 лютого 2016 року в автоматизованій системі загального діловодства Держгеокадастру було зареєстровано власноруч написану і підписану заяву ОСОБА_1 (вх. №23-6966/0/1-16) на ім`я Голови Держгеокадастру Мартинюка М.П. про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу Держгеокадастру у Новомирівському районі Кіровоградської області за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.
15. Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем, заяву про звільнення ОСОБА_1 написала 02 лютого 2016 року, в той час як на посаду начальника відділу Держгеокадастру у Новомирівському районі ОСОБА_1 призначено 01 лютого 2016 року. Факт написання заяви про звільнення позивачем не заперечується, а безпосередньо момент надходження оригіналу даної заяви до Держгеокадастру підтверджується штампом вхідної кореспонденції який на ряду з номером і датою містить також спеціальний штрих код.
16. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №191-ТО від 23.02.2016 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за угодою сторін відповідно до п. 1. ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
17. При цьому, підставою для звільнення зазначено заяву ОСОБА_1 .
18. Незгода зі звільненням зумовила звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Стаття 30 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон №3723-ХІІ): крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов`язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону <…>.
21. Пункт 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України): підставою припинення трудового договору є угода сторін.