ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 805/2885/17-а
адміністративне провадження № К/9901/3540/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/2885/17-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. О. Галатіна, А. Б. Христофоров, О. О. Кошкош) від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. В. Гайдар, І. Д. Компанієць, Л. В. Ястребова) від 05 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит від 08 липня 2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що 08 липня 2017 року звернувся з запитом про надання публічної інформації до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, яку відповідачем було надано не у строки зазначені в статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Вважає, що бездіяльність відповідача в ненаданні відповіді на запит від 08 липня 2017 року в передбачений законодавством строк є протиправною.
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 08 липня 2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 11 грудня 2017 року Міністерство юстиції України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, надавши строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків до 14 січня 2018 року.
6. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
7. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 27 грудня 2017 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 805/2885/17-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Желтобрюх І. Л. - головуючий суддя, Білоус О. В., Стрелець Т. Г.).
9. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу - до 2 лютого 2018 року.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 640/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, 08 липня 2017 року звернувся до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого просив: надати перелік осіб із зазначенням ПІБ, посади, які розробляли тестові питання теоретичної частини для проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, із зазначенням розділу та номеру питання.
14. Зазначений запит 08 липня 2017 року позивач направив поштою до Міністерства юстиції України Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців.
15. Однак, позивач не отримав від Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України відповідь на запит від 08 липня 2017 року, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його розглянути запит та надати відповідь.
16. Судами також встановлено, що запит позивача зареєстрований відповідачем 18 липня 2017 року, що підтверджується реєстраційно-контрольною карткою № ПІ-ЮР-2003 Міністерства юстиції
17. Відтак, за результатами розгляду запиту на отримання публічної інформації від 08 липня 2017 року, Міністерством юстиції України позивачу була надана відповідь, яка датована 24 липня 2017 року за вих. № ПІ-ЮР-2003/20.5 "Щодо результатів розгляду звернення".
18. Відповідно до штемпелю поштового відділення на конверті вбачається, що відповідь Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № ПІ-ЮР-2003/20.5 на адресу позивача направлена 31 липня 2017 року, тобто з пропуском строку визначеного статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
19. Оскільки позивач отримав відповідь на запит після відкриття провадження по справі, 28 серпня 2017 року подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої просить визнати протиправною бездіяльність Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит від 08 липня 2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що розпорядником публічної інформації не дотримано строки надання відповіді позивачу.
21. При цьому, посилання позивача на дату отримання відповіді як 14 липня 2017 року, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки з сервісу поштових відправлень про відстеження пересилання поштових відправлень за № 8755700959694 неможливо встановити дату отримання запиту, оскільки за результатом пошуку відсутня операція "Вручення". Крім того, не надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. На обґрунтування касаційної скарги зазначено, що висновки судів не відповідають обставинам справи, оскільки відповідачем відповідь на запит позивача надана своєчасно 24 липня 2017 року, при цьому, Міністерство юстиції України не несе відповідальність за відмітки відділу поштового зв`язку (щодо дати) на конверті з відповіддю, а тому вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
24. Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.
26. Спірним питанням у справі є своєчасність розпорядника публічної інформації на надання відповіді на запит публічної інформації у вищевказані строки.
27. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
29. Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
30. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації", метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
31. Відповідно до статті 12 вказаного Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
32. Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.