ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №826/8369/17
адміністративне провадження №К/9901/4807/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року (колегія у складі головуючого судді Федорчука А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року
(колегія суддів у складі головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.)
у справі №826/8369/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби безпеки на транспорті, старшого державного інспектора Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті Каніна Євгена Васильовича
про визнання протиправним дій під час складання акту та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку плати за проїзд великовагового та /або великогабаритного транспортного засобу
I. ПРОЦЕДУРА
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправним дії старшого державного інспектора Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті Каніна Є.В. зі складання довідки від 27 травня 2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яким визначено до сплати 3135 євро за проїзд з перевищенням нормативних вагових параметрів.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. 27 травня 2017 року у пункті габаритно-вагового контролю проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF моделі FT XF105.460 з реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричепом марки Schmitz моделі SCF 24 G з реєстраційним номером НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 .
5. За результатами габаритно-вагового контролю, старшим державним інспектором Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті Каніним Є.В . виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. - у разі неподільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
6. Під час зважування транспортного засобу марки DAF моделі FT XF105.460 з реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричепом марки Schmitz моделі SCF 24 G з реєстраційним номером НОМЕР_2 встановлено фактичне навантаження на одну вісь 16,85 тон, при допустимих 11 тон.
7. Після проведеної перевірки відповідачем складено довідку від 27 травня 2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт від 27 травня 2017 року АА №21409 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено розрахунок від 27 травня 2017 року №253/17 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (копія додається) та нараховано плату за проїзд 3135,00 євро.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав достатньо доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення, і доводів правомірності винесення спірного розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не враховано посилання відповідача щодо перевищення повноважень працівниками Укртрансбезпеки при проведенні нарахування плати за проїзд. Також зазначає, що перевізником вантажу є саме ТОВ "АП-Груп", а не вона, тому не повинна здійснювати зазначену сплату.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
11. Згідно зі частиною першою статті 2 КАС України (тут і надалі наводиться у редакції, яка була чинна на час звернення до суду з даним позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.