ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №806/82/17
адміністративне провадження №К/9901/20444/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/82/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Жизневська А.В., судді: Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області 8494,90 грн. компенсації за затримку розрахунку при звільненні з посади.
2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 9 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", йому виплачено не у день звільнення, а 31.10.2016 року.
2.1 Вважає, що затримка виплати грошової допомоги, відповідно до вимог статті 117 КЗпП України, є підставою для відшкодування середнього заробітку за весь час такої затримки.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення компенсації за затримку виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з Головного управління Національної поліції в Житомирській області не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
4.1. Також суд першої інстанції вказав, що до несвоєчасної виплати такої одноразової грошової допомоги не можуть застосовуватися наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України, оскільки зазначена допомога при звільненні є складовою гарантії конституційного права на державне пенсійне забезпечення, а не складовою заробітної плати позивача.
5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою стягнуто з відповідача в справі на користь позивача 8271,35 грн. компенсації за час затримки розрахунку при звільненні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5.1. Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога відноситься до сум, які мають бути виплачені працівнику при звільненні, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню, зокрема, положення статей 116, 117 КЗпП України, за якими підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
ІІІ. Касаційне оскарження
6. Не погоджуючись з постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповним з`ясуванням та дослідженням всіх обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати вказане рішення та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
7. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що спірні правовідносини врегульовані спеціальним законодавством - Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", а тому дія норм КЗпП України на них не поширюється. Позивачу, відповідно до зазначених нормативно-правових актів було нараховано одноразову грошову допомогу та проведено її виплату 31 жовтня 2016 року, а тому посилання останнього на несвоєчасність розрахунку при звільненні є безпідставними.
7.1. Зауважує, що у наказі про звільнення позивача обрахована його календарна вислуга років, за яку фактично нараховується одноразова грошова допомога при звільненні, тому право на її отримання виникає лише після звільнення з органів поліції, а не у день такого звільнення.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
8. Позивач, згідно з наказом відповідача № 217 о/с від 19.09.2016 року, звільнений зі служби в органах Національної поліції України з 23.09.2016 року і його вислуга на день звільнення складає 22 роки 07 місяців і 22 дні.
9. Сторони не заперечують, що в розумінні вимог статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач мав право на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
10. Сторони не заперечують щодо розміру такої одноразової грошової допомоги і щодо фактичної її виплати позивачу 31 жовтня 2016 року.
11. Суть спору між сторонами по даній справі зводиться виключно до наявності чи відсутності підстав, передбачених статтею 117 КЗпП України, для виплати позивачу середнього заробітку в розмірі 8494,90 грн. за весь час затримки виплати вказаної одноразової грошової допомоги.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
13.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
14. Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
15. За правилами статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
16. Згідно з пунктом 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
16.1. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
17. За правилами, встановленими частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
18. Згідно зі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.