1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



25 липня 2019 року

Київ

справа №804/3790/17

адміністративне провадження №К/9901/14906/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Лозицької І.О., суддів Горбалінського В.В., Ількова В.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Білак С.В., Малиш Н.І., Шальєвої В.А.)

у справі №804/3790/17

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області,

третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровські області,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нездійснення нарахування судді Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік";

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 1 січня 2017 року по 31 травня 2017 року в сумі 16000 грн щомісячно, а всього - 80 000,00 грн.

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 та постановою Верховного Суду від 31 липня 2018 року, у задоволені позову відмовлено.

3. 11 грудня 2018 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року в цій справі.

4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року залишено без задоволення.

5. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 призначено на посаду судді до набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII та він не пройшов кваліфікаційне оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді), а тому, його посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір, визначений частиною третьою статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, який становить 10 мінімальних заробітних плат.

7. Пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 грн.

8. Таким чином, у січні - травні 2017 року суддям місцевих загальних судів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, відповідно до штатних розписів правомірно встановлено посадові оклади у розмірі 16000,00 грн.

9. Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України, (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192- VIІ, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року в адміністративній справі №804/3790/17.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

10. Залишаючи без задоволення заяву позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 неконституційними були визнані зміни щодо розміру суддівської винагороди. В той же час рішення щодо неконституційності пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (щодо застосування розрахункової величини у розмірі 1600,00 грн.) Конституційним Судом України не ухвалювалось.

11. Тому наявність вказаного Рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не може бути підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року за виключними обставинами.

12. Крім того, суди виходили з того, що за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

13. Отже, Рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

15. Наголошує на тому, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року у справі №804/3790/17 не є виконаною, оскільки правовідносини щодо порушення порядку нарахування та виплати його суддівської винагороди за період з 1 січня 2017 року по 31 травня 2017 року продовжують існувати і на сьогоднішній момент. Тобто продовжується порушення його права на отримання суддівської винагороди за вказаний період і по теперішній час.

16. Саме тому позивач просить переглянути постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2017 року у справі №804/3790/17 за виключними обставинами, які виникли з 4 грудня 2018 року, тобто після ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України.

17. Також позивач зазначає, що суд, керуючись вимогами частини другої статті 9 КАС України, може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.


................
Перейти до повного тексту