ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 805/1175/17-а
адміністративне провадження № К/9901/17872/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/1175/17-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мар`їнського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення коштів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. О. Шишов, І. В. Сіваченко, О. О. Чебанов) від 30 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУ НП в Донецькій області) на його користь за період з липня 2014 року по листопад 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, а саме: за липень 2014 року - 9558,80 грн., за серпень 2014 року - 4469,52 грн., за вересень 2014 року - 7480,57 грн., за жовтень 2014 року - 16268,79 грн., за листопад 2014 року - 5075,63 грн., загальною сумою 42853,31 грн. з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів та допустити негайного стягнення суми за один місяць, а саме: за листопад 2014 року у розмірі 5075,63 грн. з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ в Мар`їнському РВ ГУ НП України в Донецькій області у званні майор поліції та у період з 07 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року, з 07 листопада 2015 року по 29 вересня 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (далі - АТО). Однак, в порушення діючого законодавства за період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2014 року відповідної нагороди за таку участь не отримав.
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Донецькій області, Мар`їнського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Мар`їнського РВ ГУ МВС України в Донецькій області) про стягнення коштів, задоволено частково.
Стягнуто з ГУ НП в Донецькій області винагороду за безпосередню участь в АТО за липень - листопад 2014 в загальному розмірі 29192, 47 грн, в тому числі: за липень 2014 року - 5975,05 грн, за серпень 2014 року 4469,52 грн, за вересень 2014 року - 7480,57 грн., за жовтень 2014 року - 9191,70 грн., за листопад 2014 року - 2075,63 грн. з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
В решті позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, 29 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та прийняти рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2017 року визнано причини пропуску строку касаційного оскарження поважними та поновлено строк на касаційне оскарження, внаслідок чого відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
7. 20 листопада 2017 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу від ГУ НП в Донецькій області, в якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 805/1175/17-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Анцупова Т. О. - головуючий суддя, Коваленко Н. В., Кравчук В. М.).
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 679/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Рибачук А. І. - головуючий суддя, Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.
14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2019 року прийнято до провадження справу № 805/1175/17-а.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2019 року заяви суддів Рибачук А. І., Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г. про самовідвід задоволено, внаслідок чого відведено суддів Рибачук А. І., Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г. від участі у розгляду справи № 805/1175/17-а.
16. Розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року № 834/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року у зазначеній адміністративній справі № 805/1175/17-а (провадження К/9901/17872/18) визначено колегію судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян у складі: Яковенко М. М. (головуючий суддя), Дашутін І. В., Шишов О. О.
17. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 805/1175/17-а за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року.
18. 12 липня 2019 року суддя Шишов О. О. заявив самовідвід з тих підстав, що він приймав участь при розгляді вказаної справи у складі колегії суддів у Донецькому апеляційному адміністративному суді та ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року заяву про самовідвід задоволено, наслідок чого відведено суддю Шишова О. О. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 Замість відведеного судді Шишова О. О., обрано суддю Мартинюк Н. М. відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2019 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ у Мар`їнському РВ ГУ НП України в Донецькій області.
21. В період з 22 жовтня 1995 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Був звільнений наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 388 за статтею 64 "з" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
22. ОСОБА_1 наказом ГУ НП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 46 о/с було призначено на посаду старшого інспектора Марийського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУ НП в області.
23. Згідно з Наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року № 33 ОСОБА_1 було введено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, убезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань з 07 липня 2014 року.
24. Наказом ГУ НП в Донецькій області від 28 вересня 2016 року № 326 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції України за п. 7 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
25. В грудні 2016 року позивач звернувся до ГУ НП в Донецькій області з заявою про нарахування та виплати йому винагороди за участь в антитерористичній операції за період липень-листопад 2014 року в розмірі 42853,31 грн.
26. Листом ГУ НП в Донецькій області від 29 грудня 2016 року № Д-503/26/01-2016 було відмовлено ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті вищевказаної винагороди.
27. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28. Суд першої інстанції, задовольняючи частково адміністративний позов, виходив з того, що відповідачем не доведений факт правомірності не нарахування позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за спірний період з 01 липня 2014 року по 30 листопада 2014 року.
29. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО. За таких обставин, безпосереднє залучення позивача до проведення антитерористичної операції здійснювалось на підставі відповідних рапортів керівництва Мар`їнського РВ ГУ МВС України в Донецькій області за якими позивачу нарахована та виплачена винагорода за таку участь у інший період, отже позовні вимоги щодо нарахування та виплати винагороди за весь проміжок часу з липня 2014 року по листопада 2014 року на підставі лише самого факту перебування в зоні АТО є безпідставними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
30. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
31. Касаційна скарга обґрунтована тим, що належним доказом його безпосередньої участі в антитерористичній операції є відповідна довідка, якою зараховано позивача до сил та засобів, які залучаються та беруть участь безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в період з 07 липня 2014 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 29 вересня 2016 року. Підставою цього, як вказує позивач, послужили відповідні накази першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року №33, від 13 грудня 2015 року № 347, від 14 грудня 2015 року № 348.
32. Також, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не були з`ясовані обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме не були витребувані судом та не надані відповідачем документи, які спростовували чи підтверджували факт залучення до проведення антитерористичної операції з 07 липня 2014 року, а саме: накази першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року №33, від 13 грудня 2015 року № 347, від 14 грудня 2015 року № 348; журнали бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки) у період служби позивача спочатку у Ворошиловському РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій, а потім у Марїнському РВ ГУМВС України в Донецькій області на посаді майора міліції; книги служби нарядів та подій, що відбувалися у період проходження служби позивача.
33. При цьому, позивачем відзначено, що при подачі відповідачем апеляційної скарги, обов`язок, щодо надання суду документів, які б спростовували факт залучення позивача до проведення антитерористичної операції з 07 липня 2014 року полягає саме на відповідача, а не перекладається на позивача.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.