ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №2а-4702/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/5211/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-4702/11/1370
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування реєстрації транспортних засобів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року (головуючий суддя: Хома О.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя: Дякович В.П., судді: Іщук Л.П., Попко Я.С.)
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській області щодо державної реєстрації транспортних засобів VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 року випуску, 03.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_2, 1999 року випуску та 09.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_3, 2001 року випуску та скасувати державну реєстрацію на його ім`я вказаних транспортних засобів.
2. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що реєстрація вказаних автомобілів на його ім`я проведена безпідставно, в порушення вимог чинного на час реєстрації законодавства, що регламентує порядок державної реєстрації транспортних засобів.
2.1. З посиланням на вимоги частини шостої статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та пункт 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 07.09.1998 року № 1388, стверджував про те, що державна реєстрація транспортних засобів можлива лише за умови сплати їх власників передбачених законом податків і зборів, в тому числі і податку з власників транспортних засобів.
2.2. Позивач вказав, що він видав нотаріально посвідчену довіреність від 17.08.2009 року на особу з прізвищем ОСОБА_2 . Цією довіреністю уповноважив ОСОБА_2 бути представником при купівлі, транспортуванні, розмитненні, постановці на облік та отримання свідоцтва про реєстрацію одного транспортного засобу, а не трьох. Крім цього, позивач зазначив, що він не був присутнім при реєстрації усіх трьох транспортних засобів, жодної заяви не писав і не надавав для цього своїх документів. Усі реєстраційні документи оформлялися від його імені і підписувалися сторонніми особами, з приводу чого він звернувся до правоохоронних органів.
2.3. На його думку, така реєстрація підлягає скасуванню, оскільки відповідач провів першу реєстрацію в Україні вищевказаних транспортних засобів, не проконтролювавши факт внесення коштів в якості сплати податку з власників транспортних засобів на відповідний казначейський рахунок.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року позов задоволено повністю.
3.1. Визнано протиправними дії Управління Державної автоінспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи щодо державної реєстрації на ОСОБА_1 27.08.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 року випуску, 03.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_2, 1999 року випуску та 09.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_3, 2001 року випуску.
3.2. Скасовано державну реєстрацію на ОСОБА_1 27.08.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 року випуску, 03.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_2, 1999 року випуску та 09.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_3, 2001 року випуску.
3.3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави стверджувати, що реєстрація транспортних засобів на позивача відбулася з порушенням пункту 8 Порядку, оскільки безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу в Україні є сплата до реєстрації транспортного засобу відповідного податку, контроль за внесення якого покладається на органи Державтоінспекції, тому проведення реєстрації без сплати такого податку власником транспортного засобу є неможливою. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що державна реєстрація на ім`я позивача трьох транспортних засобів була проведена за відсутності сплати ОСОБА_1 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин у розмірі 51192,00 грн., а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та визнав їх обґрунтованими.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
6. В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що на час його звернення до касаційного суду у СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013150060001639 від 28 травня 2013 року, в межах якого продовжує діяти заборона на проведення реєстраційних операцій з транспортними засобами. До зняття вказаної заборони у порядку, визначеному КПК України, ВРЕР ДАІ в межах своєї компетенції позбавлені можливості виконувати з транспортними засобами, на які накладено заборону, будь-які реєстраційні дії.
7.1. Також, вказує, що відповідно до інформації автоматизованої бази даних НАІС, вказані транспортні засоби зняті з обліку, а тому відсутні правові підстави для скасування їх реєстрації або проведення будь-яких інших реєстраційних операцій стосовно них.
7.2. Зазначає, що реєстрація транспортних засобів на позивача, на його думку проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України та підстави для її скасування чи визнання незаконною відсутні.
8. Позивачем подано заперечення на вказану касаційну скаргу, за змістом яких останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
8.1. Позивач вказує на правомірність прийнятих судами першої та апеляційної інстанції рішень
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
9. Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області на ім`я ОСОБА_1 здійснено першу реєстрацію в Україні трьох транспортних засобів, а саме: 27.08.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 року випуску, 03.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_2, 1999 року випуску та 09.09.2009 року автомобіля марки VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_3, 2001 року випуску.
10. Позивач заперечив придбання та реєстрацію на своє ім`я у вказані дати трьох згаданих транспортних засобів, яку оскаржив в судовому порядку, попередньо звернувшись 02.12.2010 року з відповідною заявою до прокуратури Львівської області.
11. Постановою ст. слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області від 17.11.2012 року ОСОБА_1 визнаний потерпілим у кримінальній справі №181-0311, порушеній за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 364, частиною першою статті 365 КК України, розслідування якої проводилось слідчим відділом прокуратури Львівської області.
12. В подальшому, з кримінальної справи №181-0311, порушеної відносно заступника начальника Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України, виділена кримінальна справа №181-0062, порушена за фактом використання невстановленими особами підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 КК України, яка приєднана до матеріалів кримінального провадження №12013150060001639, розслідування якого проводиться СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.
13. Позивач заперечує звернення з заявами про реєстрацію на його ім`я вказаних вище транспортних засобів, оскільки він не був присутній при вчиненні вказаної реєстраційної дії та не надавав зголи на її вчинення. Більше того, позивачем не було сплачено реєстраційний податок, що є обов`язковою передумовою такої дії.
14. Враховуючи вказане, позивач вважає спірну реєстрацію протиправною та такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. Спірні правовідносини виникли в 2009 році, тому при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
18. Статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" передбачалось, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов`язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
19. Порядок сплати даного податку до 01.01.2011 року було врегульовано Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".
20. Вказані положення кореспондують нормам чинного Податкового кодексу України, статтею 9 якого передбачено сплату даного податку, як загальнодержавного, який називається "збір за першу реєстрацію транспортного засобу". Порядок сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу врегульовано розділом 7 Податкового кодексу України.
21. Відповідно до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного в 2009 році) та до чинного на час розгляду справи Податкового кодексу України, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (тобто, збору за першу реєстрацію транспортного засобу) є юридичні особи, та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об`єктами оподаткування.