ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа № 813/1494/17
провадження № К/9901/29658/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року (суддя Хома О. П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (судді Попко Я. С., Хобор Р. Б., Сеник Р. П.).
І. Суть спору
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі також Самбірська ОДПІ, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Самбірської ОДПІ від 22 березня 2017 року № 13-0;
1.2. поновити її на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ;
1.3. стягнути з відповідача на її користь заробіток з 23 березня 2017 року за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів;
1.4. стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу в розмірі 3572,06 гривень, виплачену в порядку статті 44 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) при звільненні при скороченні, яка не підлягала поверненню та була безпідставно утримана із заробітку;
1.5. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за щорічну відпустку за період з 29 квітня 2016 року по 26 грудня 2016 року.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує протиправністю звільнення її з посади на підставі пункту 5 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 88 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (надалі - Закон № 889-VIII) у зв`язку з поновленням на роботі на підставі судового рішення незаконно звільненого працівника. Позивач уважає незаконними своє звільнення, а також стягнення вихідної допомоги в розмірі 3572,06 гривень, що була виплачена їй при звільненні у зв`язку із скороченням чисельності, а також не виплату при звільненні компенсації за щорічну відпустку за період вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року по 26 грудня 2016 року.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність звільнення ОСОБА_1 з огляду на поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, на підставі пункту 5 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 88 Закону
№ 889-VIII, якими передбачено підстави для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін.
4. Крім того, на думку відповідача, оскільки звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням чисельності штату з органів ДФС було визнано судом неправомірним, то стягнення з неї грошової допомоги, виплаченої при звільненні, є законним.
5. Щодо компенсації за щорічну відпустку за згаданий період відповідач зазначив, що така позивачу не належить тому, що вона у цей період перебувала у вимушеному прогулі.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. Наказом Самбірської ОДПІ від 26 квітня 2016 року № 33-0 позивача звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП. Відповідно до цього ж наказу ОСОБА_2 виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України.
7. ОСОБА_2 оскаржила вказаний наказ Самбірської ОДПІ в судовому порядку.
8. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17 листопада 2016 року у справі № 813/1713/16, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року, з-поміж іншого, визнав протиправним та скасував наказ Самбірської ОДПІ від 26 квітня 2016 року № 33-0 і поновив позивача на посаді головного державного ревізор-інспектора сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ з 29 квітня 2016 року.
9. На виконання постанови суду від 17 листопада 2016 року у справі № 813/1713/16 наказом Самбірської ОДПІ від 23 грудня 2016 року № 85-0 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного ревізора-інспектора сектору адміністрування єдиного внеску відділу доходів і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ з 29 квітня 2016 року.
10. Пунктом 3 цього ж наказу ОСОБА_1 з 26 грудня 2016 року переведено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб.
11. Одночасно з поновленням ОСОБА_1 на посаді, наказом Самбірської ОДПІ від 23 грудня 2016 року № 84-0 звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_3 .
12. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017 року у справі № 813/308/17, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2017 року, скасовано наказ Самбірської ОДПІ від 23 грудня 2016 року № 84-0 та поновлено на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_3 .
13. Наказом Самбірської ОДПІ від 22 березня 2017 року № 13-0 припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ у зв`язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
14. За змістом вступної частини вказаного наказу, останній видано відповідно до пункту 5 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 88 Закону № 889-VIII та на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017 року у справі № 813/308/17.
15. Відповідно до пункту 3 цього наказу ОСОБА_2 виплачено грошову компенсацію за невикористані відпустки за 9 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за період роботи з 27 лютого 2017 року по 26 лютого 2018 року та за 1 календарний день щорічної відпустки за період роботи з 26 грудня 2016 року по 22 березня 2017 року.
16. Вважаючи протиправним звільнення з посади, а також утримання раніше виплаченої вихідної допомоги та невиплату компенсації за невикористану відпустку, позивач звернулась до суду.
17. В аспекті предмету доказування суди також установили, що в березні 2017 року з ОСОБА_1 утримано 3572,06 гривень, що були виплачені їй у якості вихідної допомоги у зв`язку із виконанням рішення суду від 17 листопада 2016 року в частині скасування наказу Самбірської ОДПІ від 26 квітня 2016 року.
18. Крім того, встановлено, що на момент звільнення жодної посади позивачу запропоновано не було.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
19. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 1 серпня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позов задовольнив частково:
19.1. визнав протиправним та скасував наказ Самбірської ОДПІ від 22 березня 2017 року № 13-0;
19.2. поновив ОСОБА_1 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Самбірської ОДПІ з 23 березня 2017 року;
19.3. стягнув з Самбірської ОДПІ на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу з 23 березня 2017 року по 1 серпня 2017 року в сумі 20919,36 гривень з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
19.4. стягнув з Самбірської ОДПІ на користь ОСОБА_1 утриману при звільненні вихідну допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати 3572,06 гривень;
19.5. у задоволенні інших позовних вимог відмовив.
20. Ухвалюючи такі рішення, суди дійшли висновку про те, що звільнення позивача на підставі на підставі пункту 5 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 88 Закону № 889-VIII є протиправним, адже в порушення норм трудового законодавства відповідач, видаючи спірний наказ, не виконав обов`язку запропонувати працівнику, який підлягає звільненню у зв`язку з поновленням на посаді працівника, який раніше виконував цю роботу, іншу роботу. Відповідно, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку статті 235 КЗпП.
21. Задовольняючи позовну вимогу про стягнення з відповідача вихідної допомоги, раніше виплаченої при звільненні, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із того, що відповідні грошові кошти не підлягають поверненню з огляду на приписи статті 1215 Цивільного кодексу України.