ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №811/4231/14
адміністративне провадження №К/9901/5454/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 (суддя Дегтярьова С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Поплавський В.Ю.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Креатив" звернулося до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2014 №0002141502.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Податковий орган у касаційній скарзі вказує на обставини, встановлені у акті перевірки. Як вважає відповідач, позивачем не дотримано вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та порядку заповнення додатку 8, додано первинні документи не в повному обсязі.
Позивач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №811/423/14.
Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2019 попередній розгляд справи призначено на 23.07.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року, за наслідками якої складено акт від 31.07.2014 №394/11-23-15-02/31146251.
Відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року в розмірі 2ʼ679ʼ240,53грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань податкової декларації за червень 2014 року на суму податку на додану вартість 2ʼ679ʼ240,53грн.
Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким ПАТ "Креатив" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2ʼ679ʼ241,00грн. основного платежу та 1ʼ113ʼ024,70грн. штрафних санкцій.
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Як з`ясовано судами, позивачем до Кіровоградської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 76ʼ371ʼ888,00грн.
Позивач визнає допущені ним порушення, що призвели до безпідставного віднесення до податкового кредиту в червні 2014 року суми податку на додану вартість в розмірі 171065,00грн. у зв`язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
ФГ "Трансагролідер" - податкова накладна 19.05.2014 №173 від (ПДВ - 10826,90грн.) та податкова накладна від 28.02.2014 №23 (ПДВ- 11525,74грн.);
ТОВ "Телент адвайзорс" - податкова накладна від 19.03.2014 №1 (ПДВ - 24732,17грн. (відхилення - 24372,17грн.);
ТОВ "Украгро Інвест" - податкова накладна від 10.06.2014 №22 (ПДВ - 54669,33грн. та податкова накладна від 12.06.2014 №23 (ПДВ - 63551,00грн. (відхилення - 118220,33грн.).
Крім того, позивач визнав допущеним ним порушення, що призвели до безпідставного віднесення до податкового кредиту в червні 2014 року суми податку на додану вартість в розмірі 288247,51грн. за взаємовідносинами з ПП "ВКП "Каро".
Таким чином, позивачем визнано правомірність нарахування основного зобов`язання в сумі 453192,65грн. (288247,51грн. + 10826,90грн. + 11525,74грн. + 24372,17грн. + 118220,33грн.).
Також, суди констатували, що по податковій накладній від 28.02.2014 №23 в червні 2014 року позивачем віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 11525,74грн., а не 17 285,12грн., як вказано в акті податковим органом, що підтверджується даними декларації, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині 5759,38грн. (17285,12грн. - 11525,74грн.) підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що спірним в даному провадженні є основний платіж 2ʼ226ʼ048,35грн. (2ʼ679ʼ241,00грн. - 453ʼ192,65грн.), та відповідні штрафні санкції у сумі 1ʼ113ʼ024,70грн. (2ʼ226ʼ048,40грн. х 50%).
Як вказано, судами встановлено безпідставність визначення до сплати податку на додану вартість у розмірі 5759,38грн., яка входить до суми 2ʼ226ʼ048,35ʼгрн.
Встановлено, що позивачем до податкового кредиту в червні 2014 року віднесено 100252,02грн., за податковою накладною, виданою ПП "Покровське" з придбання соняшника, на підставі договору поставки.
Окрім того, позивачем до податкового кредиту в червні 2014 року віднесено 1ʼ327ʼ053,03грн., за податковими накладними, виданими ТОВ "Украгро Інвест" з придбання соняшника, на підставі договорів поставки.
Також, у червні 2014 року позивачем віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 343333,34грн. за податковими накладними виданими ТОВ "Поліська Нива" по придбанню олії соняшникової, на підставі договору поставки.
Позивачем в червні 2014 року також віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 40 956,78грн. за податковими накладними виданими СТОВ "Лан" по придбанню соняшника, на підставі договору поставки.
У червні 2014 року позивачем віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 408333,33грн. за податковими накладними виданими ТОВ "Агрофірма Юг-Зернотрейд" по придбанню насіння соняшнику, на підставі договору поставки.
Кіровоградська ОДПІ вважає, що податкові накладні видані ПП "Покровське", ТОВ "Украгро Інвест", ТОВ "Поліська Нива", СТОВ "Лан", ТОВ "Агрофірма Юг-Зернотрейд" за господарськими операціями, які не відбулися в об`єктивній дійсності.
Не погодившись з прийнятим податковим органом рішенням, ПАТ "Креатив" звернулося до суду з адміністративним позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, мотивував рішення тим, що податкові накладні видані у взаємовідносинах з контрагентами ПП "Покровське", ТОВ "Украгро Інвест", ТОВ "Поліська Нива", СТОВ "Лан", ТОВ "Агрофірма Юг-Зернотрейд", оформлені належним чином, спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв`язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини виконані сторонами в повному обсязі.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Положення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України зобов`язують платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.