ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа № 817/854/16
провадження № К/9901/29778/18, К/9901/29779/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, за участю третіх осіб - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Голови комісії з реорганізації Держземагенства України Шемелинець Л. М., про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Моніча Б. С., суддів: Капустинського М. М., Охрімчук І. Г.
І. Суть спору
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного агентства земельних ресурсів України (далі - Держземагенство), Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області), за участю третіх осіб - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), Голови комісії з реорганізації Держземагенства України Шемелинець Л. М., в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправними дії Держземагенства щодо непропонування в попередженні про вивільнення від 05 листопада 2015 року вакантних посад: заступника начальника та першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області;
1.2. визнати протиправними дії Держземагенства щодо непропонування в попередженні про вивільнення від 01 березня 2016 року вакантної посади першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області;
1.3. зобов`язати Держземагенство присвоїти йому ранг державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2016 року № 889-VIIІ;
1.4. визнати протиправним та скасувати наказ Держземагенства від 10 травня 2016 року № 44-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.5. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держземагенства у Рівненській області від 10 травня 2016 року № 2-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновити позивача на посаді заступника начальника ГУ Держземагентства у Рівненській області з 11 травня 2016 року, стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по день фактичного поновлення на роботі, постанову суду в частині поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернути до негайного виконання та зобов`язати відповідачів протягом 30 днів з моменту одержання копії рішення подати до Рівненського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення в частині, яка підлягає негайному виконанню, а в іншій частині рішення - протягом 30 днів з моменту набрання рішенням законної сили.
2. В мотивування позову зазначає, що, починаючи з 01 вересня 1998 року позивач працював в державних органах у сфері регулювання земельних відносин на різних посадах, останню з яких обіймав заступника начальника ГУ Держземагентства у Рівненській області.
2.1. Однак, наказом Держземагенства від 10 травня 2016 року № 44-кт/а позивача звільнено із займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
2.2. Підстава прийняття оскаржуваного наказу зумовлена реорганізацією державного органу відповідно до наказу Комісії з реорганізації Держземагенства від 29 квітня 2015 року № 2 від 29 січня 2016 року № 6, який видано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру".
2.3. Стверджує, що в попередженнях про його вивільнення у зв`язку із реорганізацією державного органу, які він отримав 05 листопада 2015 року та 01 березня 2016 року від Голови комісії з реорганізації Держземагенства України, не було запропоновано всі вакантні посади у ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, які він міг би зайняти відповідно до своєї кваліфікації.
2.4. Вважаючи своє звільнення з посади незаконним, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернувся до суду з вимогою про скасування наказу щодо його звільнення.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, починаючи з 01 вересня 1998 року, працював в державних органах у сфері регулювання земельних відносин на різних посадах. У період з 09 січня 2013 року по 10 травня 2016 року позивач перебував на посаді заступника начальника ГУ Держземагенства у Рівненській області. Вказана посада є посадою державного службовця.
4. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" визначено: утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1; реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру; установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
5. На виконання вказаної постанови 29 квітня 2015 року Держземагентство прийнято наказ № 2, відповідно до якого прийнято рішення реорганізувати ГУ Держземагентства у Рівненській області шляхом приєднання до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.
6. 05 листопада 2015 року головою комісії з реорганізації ГУ Держземагенства у Рівненській області вручено позивачу попередження про вивільнення, в якому запропоновано вакантні посади для подальшого працевлаштування у ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.
7. ОСОБА_1, ознайомившись із даною пропозицією погодився на запропоновану йому посаду начальника відділу ринку та оцінки земель Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Рівненській області (на період відсутності основного працівника до фактичного його виходу на роботу).
8. Однак, у зв`язку із виходом на роботу основного працівника, на посаду яка пропонувалась, до закінчення терміну попередження про вивільнення, листом Держземагенства України від 01 березня 2016 року № ДЗА-22-28-0.15-70/23-16 позивача повідомлено, що зайняття вищевказаної посади стало неможливим, а тому повторно попереджено про майбутнє вивільнення та запропоновано інші наявні вакантні посади у ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, проте позивач відмовився від переведення на запропоновані йому вакантні посади.
9. 10 травня 2016 року Держземагенством видано наказ № 44-кт/а, яким ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII на підставі попередження про вивільнення від 05 листопада 2015 року, листа ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 10 травня 2016 року № 21-17-09-4757/2-16.
10. Вказаний наказ оголошено наказом ГУ Держземагенства у Рівненській області від 10 травня 2016 року №2-к.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
11. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
11.1. Зобов`язано Держземагенство присвоїти ОСОБА_1 за період роботи з 01 травня 2016 року по 10 травня 2016 року ранг державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306.
11.2. В решті позову - відмовлено.
12. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.
12.1. Зобов`язано Держземагенство присвоїти ОСОБА_1 за період роботи з 01 травня 2016 року по 10 травня 2016 року ранг державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306.
12.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Держземагенства від 10 травня 2016 року № 44-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1 ".
12.3. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держземагенства у Рівненській області від 10 травня 2016 року № 2-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
12.4. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держземагентства у Рівненський області в ГУ Держгеокадастру у Рівненській області з 11 травня 2016 року.
12.5. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 92776,20 грн. за час вимушеного прогулу з 11 травня 2016 року по день постановлення судового рішення.
12.6. В решті позову - відмовлено.
13. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність вільної посади у структурі державного органу, який утворюється внаслідок реорганізації державного органу, не є достатньою підставою для переведення на неї державного службовця, посада якого скорочується. Законодавством (чинним на час попередження та пропонування посад позивачу) передбачено було лише два способи просування по службі державного службовця, які могли б визначити відповідність кваліфікації державного службовця: конкурс та стажування, а тому усі твердження позивача про відповідність його кваліфікації посаді першого заступника начальника не ґрунтуються на нормах законодавства, а є лише його суб`єктивною думкою.
14. Житомирський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що пропонування іншої посади, що відповідає кваліфікації особи, яка підлягає звільненню, не є просуванням по службі. У даному випадку такі дії є виконанням прямо покладеного трудовим законодавством обов`язку працевлаштувати особу на роботу, яка відповідає його кваліфікації. З цих підстав покликання суду першої інстанції на статтю 27 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), як підставу на порядок заміщення позивачем посади першого заступника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області через конкурс є безпідставним, оскільки положеннями статті 27 Закону № 3723-ХІІ фактично регулюється просування по службі. Отже нормами Закону № 3723-ХІІ на час повторного попередження ОСОБА_1 01 березня 2016 року не передбачалося розподілу посад першого заступника та заступника начальника управління, що прирівнює їх до посади заступника керівника територіального органу управління. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посада першого заступника керівника ГУ Держгеокадастру Рівненської області, станом на березень 2016 року була рівнозначна займаній посаді ОСОБА_1, що відповідало його кваліфікації та освітньому рівню відповідно до кваліфікаційних вимог до керівництва територіальних органів Держгеокадастру, затверджених наказом від 27 березня 2015 року № 11-ок.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційних скаргах представники ГУ Держгеокадастру Рівненської області та Держгеокадастру, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
16. Свої касаційні скарги мотивують неврахуванням судом апеляційної інстанції проведеної реорганізації територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, внаслідок якої відбулися структурні зміни, а відтак оскаржуваний наказ про звільнення позивача є правомірним. Разом з цим вказують, що на посаду заступника начальника призначає Голова Держземагентства України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та звільняється з посади Головою Держземагентства України. Тобто, для переведення на посаду першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області необхідно погодження Міністра аграрної політики та продовольства України та рішення Голови Держгеокадастру.
16.1. Вказують, що факт пропонування позивачу наявних у ГУ Держгеокадастру Рівненської області вакантних посад чітко встановлено судами як першої, так і апеляційної інстанцій та не спростовувався позивачем.
17. Водночас позивач у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
24. Загальні підстави звільнення працівників визначені КЗпП України.
25. За змістом статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємств, установ, організацій, скорочення численності або штату працівників.