ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа № 803/57/17
провадження № К/9901/29873/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Костюкевича С. Ф., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Каралюса В. М., суддів: Затолочного В. С., Матковської З. М.
І. Суть спору
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - УМВС України у Волинській області), Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП у Волинській області), в якому просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України у Волинській області від 19 грудня 2016 року № 16 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС з запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), через скорочення штатів з 06 листопада 2015 року;
1.2. зобов`язати уповноважені на те органи: ліквідаційну комісію УМВС України у Волинській області розглянути питання про звільнення його з органів міліції по переводу в органи поліції та про прийняття на службу в Національну поліцію;
1.3. стягнути з УМВС України у Волинській області на користь позивача за час вимушеного прогулу, з 18 грудня 2012 року його середній заробіток - з розрахунку 3265,42 грн. на місяць, а всього в сумі 39185,04 гривень.
2. В мотивування позову зазначає, що з 03 вересня 2001 року він проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, останню з яких обіймав посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області, маючи спеціальне звання майора міліції.
2.1. Однак, 19 грудня 2016 року УМВС України у Волинській області видано наказ № 16 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 року з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення № 114, через скорочення штатів.
2.2. Вказує, що звільняючи за скороченням штатів, відповідачем не вчинено заходів для забезпечення працевлаштування на службі в органах внутрішніх справ України при скороченні штатів, яке відбулось внаслідок ліквідації одного органу внутрішніх справ та створення іншого органу, не з`ясував намір позивача подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та не було запропоновано, а ні аналогічну посаду, а ні нижчу, ніж ту, на якій він проходив службу.
2.3. Вважаючи дії УМВС України у Волинській області незаконними, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернувсь до суду з вимогою про скасування наказу щодо його звільнення.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, починаючи з 03 вересня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, зокрема, згідно з наказом УМВС України у Волинській області від 16 серпня 2011 року № 310 о/с обіймав посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними злочинними групами УБОЗ УМВС України у Волинській області, маючи спеціальне звання майора міліції.
4. Відповідно до наказу УМВС України у Волинській області від 04 квітня 2012 року № 98 о/с позивача звільнено з органів МВС України у запас Збройних Сил України згідно з пунктом 66 Положення № 114, за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
5. Не погодившись з наведений наказом про звільнення, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.
6. Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 19 грудня 2016 року № 16 о/с, відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 876/2624/16 позивача поновлено на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області з 04 квітня 2012 року. Разом з цим вказаним наказом одночасно майора міліції ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області у запас Збройних Сил України з 06 листопада 2015 року, пунктом 64 "г" Положення № 114, через скорочення штатів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
7.1. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області Пасічника Н. М. від 19 грудня 2016 року № 16 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області.
7.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області з 06 листопада 2015 року.
7.3. Стягнуто з УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 128385,36 гривень.
7.4. Стягнуто з УМВС України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 59837,44 гривень.
7.5. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Волинській області з 06 листопада 2015 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2193,44 грн. звернуто до негайного виконання.
7.6. В решті позову - відмовлено.
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недотримання УМВС України у Волинської області процедури звільнення, яка встановлена Положенням № 114, яке не втратило сили та є спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини.
9. Зазначена позиція підтримана Львівським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі представник УМВС України у Волинській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
11. Свою касаційну скаргу мотивує неврахуванням судами попередніх інстанцій, що постановою Кабінету Міністрів України № 730 від 16 вересня 2015 року "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" було ліквідовано юридичну особу УМВС України у Волинській області та її структурні підрозділи, а відтак подальше проходження служби позивачем є неможливим.
12. Водночас позивач у своєму запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
19. Так, відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв`язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
20. За приписами пункту 64 "г" Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
21. Водночас, на момент розгляду цієї справи Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" втратив чинність та вступив у дію Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію".
22. Відповідно до пункту 1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
23. Закон України "Про Національну поліцію" опублікований в газеті Голос України 06 серпня 2015 року за № 141-142 і набрав чинності 07 листопада 2015 року.
24. Враховуючи викладене, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.
25. Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
26. За правилом встановленим пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
27. Пунктом 10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" обумовлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
28. Відповідно до пункту 64 "г" Положення № 114 звільнення у зв`язку із скороченням штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі.
29. Пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.