ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2019 року
Київ
справа №751/4319/17
адміністративне провадження №К/9901/24231/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.07.2017 (постановлена у складі судді Філатової Л.Б.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 (постановлена у складі колегії Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В.)
у справі №751/4319/17
за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області
про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Чернігівське об`єднане Управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови ВП №53459648 від 04.07.2017 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у Чернігівській області Назаренка М.Б. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 78,48 гривень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області перебуває виконавчий лист №751/6369/16-а, виданий 17.02.2017 Новозаводським районним судом міста Чернігова відповідно до якого - зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 з 01.05.2016 перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2015 №1013, та довідки Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 29.04.2016 №4964/10, із урахуванням раніше проведених виплат.
21.02.2017 на підставі вищевказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 53459648.
04.07.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. було винесено постанову ВП №53459648 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з боржника - Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України витрати на проведення виконавчих дій у сумі 78 грн. 48 копійок.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження добровільного виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у справі №750/8943/16-а, а оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Статтею 42 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої статті 42 Закону №1404.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.