ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа №2а-5134/11/1370
касаційне провадження №К/9901/26023/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 (суддя Гулик А.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 (головуючий суддя - Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі № 2а-5134/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття" до Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс "Ріксос-Прикарпаття" в травні 2011 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2011 № 0000152301.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 23.07.2013 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.01.2015 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 скасував та прийняв нову - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.06.2015 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 скасував та залишив у силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2013.
Дрогобицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник Державної податкової інспекції у м. Трускавці Львівської області) 23.07.2015 звернулась до суду із заявою про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлені обставини відповідач посилався на: постанову Печерського районного суду м. Києва від 05.04.2014 у справі № 1-180/12, згідно з якою керівника та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Фаворит" ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частиною першою статті 205, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України на підставі пункту "в" статті 1, статті 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 № 3680-VІ; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2011 у справі № 2а-7041/11/2670, відповідно до якої визнано недійними Статут та запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Фаворит"; вирок Подільського районного суду м. Києва від 07.03.2014 у справі № 2607/3761/12, згідно з яким ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених статтями 205, 212, 358 Кримінального кодексу України, а саме - повторного створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "Фаворит" із метою отримання незаконного доходу.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2015 заяву органу доходів і зборів залишив без задоволення.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.09.2016 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 залишив без змін.
Дрогобицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 та прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 за нововиявленими обставинами та відмову в позові.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судами попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що судовими інстанціями не надано належної оцінки доводам контролюючого органу та не в повній мірі з`ясовано обставини справи.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судами попередніх інстанцій) передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.