ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №161/10598/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33349/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенко С.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 161/10598/16-а
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Коленди М.П. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
за касаційною скаргою інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Коленди М.П.
на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 8 грудня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Гриня О. М.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Клюби В.В., суддів: Кухтея Р.В., Попка Я.С.,
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. 16 серпня 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Коленди М.П. (далі - Відповідач) у якому просив скасувати постанову від 29 липня 2016 року, як незаконну та закрити провадження.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 липня 2016 року, рухаючись у місті Луцьк по вул. Сенаторки Левчаніської у бік центрального ринку був зупинений патрульними поліції, які повідомили, що він під час керування транспортним засобом по вул. Шевченка розмовляв по телефону, однак не змогли пояснити, чому він не був зупинений ними на місці події. Зазначає, що на вимогу йому було зачитано права, однак у відповідь на клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з метою скористатися правовою допомогою патрульні поліції йому відмовили. На думку Позивача, оскаржувана постанова є незаконною та при її прийняття відповідачем було допущено грубі порушення приписів статей 278, 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовної заяви, з підстав обґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 29 липня 2016 року інспектор роти № 2 батальйону УПП м. Луцьк лейтенант поліції Коленда М.П. склав щодо ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 778278.
5. Відповідно до зазначеної постанови, 29 липня 2016 року о 17 год. 00 хв. у м. Луцьк по вул. Тараса Шевченка, 9, Позивач керуючи транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_1 під час руху транспортного засобу розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п. п. 2.9. (д) Правил дорожнього руху; не мав при собі та не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною першої статті 126 КУпАП та частиною другою статті 122 КУпАП, внаслідок чого інспектором на позивача було накладено штраф у розмірі 850 грн.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення
6. 08 грудня 2016 року постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 778278 від 29 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративних правопорушень.
8. При цьому суди відмовили в задоволенні позову щодо закриття провадження у справі, із посиланням, що чинним законодавством встановлений інший порядок закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.
ІV. Касаційне оскарження
9. 28 квітня 2017 року у Вищому адміністративному суді України зареєстровано касаційну скаргу Відповідача.
10. У касаційній скарзі Відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, при цьому зазначає, що правопорушення фіксувалось на нагрудну камеру, проте за спливом часу відеозапис не збережено, а тому надати його для перегляду немає можливості. Також Відповідач вказує, що судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно не було оцінено докази (рапорт, пояснення представника). Вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, стягнення накладено в межах санкції статті за вчинене правопорушення, а тому просить суд рішення судів попередніх інстанцій.
11. 05 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Загороднього А.Ф. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 161/10598/16-а з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
12. 30 травня 2017 року справа № 161/10598/16-а (№ 2а/161/895/16) надійшла до Вищого адміністративного суду України.
13. 06 червня 2017 року Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якій посилаючись на її абсурдність, нелогічність та вказуючи, що вона суперечить Закону просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
14. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" "Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шарапа В. М. - головуючий суддя, судді: Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.
16. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 705/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н. В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О. В., Уханенко С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306)
23. Абзацом 1 пункту 1.5. Розділу 1 Правил №1306 встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
24. Пункт 1.9. Розділу 1 Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
25. Підпункт "а" пункту 2.9. Розділу 2 Правил №1306визначає, що водієві забороняється: під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
26. Частина друга статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП): <..> Порушення правил користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. <..>