ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа № 278/2691/17
провадження № К/9901/59155/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними, скасування пункту 14 рішення № 52 від 8 липня 2016 року, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Черноліхова С.В. від 5 квітня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шидловського В.Б., Мацького Є.М., Шевчук С.М. від 10 липня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними, скасування пункту 14 рішення № 52 від 8 липня 2016 року, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи;
- визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів, направлених на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 3 групи з 13 травня 2015 року внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом № 52 від 8 липня 2016 року;
- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання: 1) про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, тобто з 13 лютого 2015 року; 2) про те, що отримані ОСОБА_1 поранення, контузія, захворювання, не пов`язані із вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення тілесного ушкодження; 3) про те, що протокол засідання Центральної військово-лікарської комісії № 205 від 26 січня 2015 та акт судово-медичного дослідження (обстеження) Житомирського обласного бюро судово-медичної № 116 від 20 січня 2015 року експертизи є документами, які свідчать про причину та обставини, отриманих ним поранень, контузій і захворювань.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи.
Визнано протиправним і скасовано пункт 14 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 3 групи з 13 травня 2015 року внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом № 52 від 8липня 2016 року.
Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи з 13 лютого 2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України не розглянуло та відповідного рішення у визначеному законодавством порядку не прийняв, що фактично позбавляє позивача можливості оскаржити відмову у виплаті одноразової грошової допомоги в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргоюи, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 25 червня 1985 року по 4 лютого 1987 року проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан та приймав участь в бойових діях.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 205 від 26 січня 2015 року, отримані ОСОБА_1 поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії.
З заключної частини акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 116 від 20 січня 2015 року убачається, що при обстеженні ОСОБА_1 було виявлено рубці на голові, обличчі та правій нозі, які утворились від дії тупих твердих предметів з достатньо-обмеженою контактуючою поверхнею, можливо внаслідок осколочних поранень за обставин та в термін, що вказаний обстеженим (липень 1985 року).
ОСОБА_1 встановлено IІІ групу інвалідності з 13 лютого 2015 року, яка настала внаслідок поранення та захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 083934 від 14 лютого 2015 (серії 12 ААА).
З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІI групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із відповідною заявою та копіями необхідних документів, які в подальшому були направленні останнім до Міністерства оборони України.
Розглянувши подані документи, 8 липня 2016 року відповідно до пункту 14 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, комісія дійшла висновку про направлення поданих документів на призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання.
6. Вважаючи таке рішення та дії відповідачів неправомірним ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга Міністерства оборони України обґрунтована тим, що факт встановлення інвалідності не породжує права на отримання одноразової грошової допомоги. Частиною шостою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній з 1 січня 2007 року по 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.
В пункту 11 Порядку № 975 серед документів, які заявнику необхідно подати для розгляду питання призначення допомоги, постанова відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення зазначена окремо від документа, що свідчить про причини та обставини поранення. Тому це є два різні документи, які не можна ототожнювати і які не можуть замінювати один одного.
8. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року ОСОБА_1 не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
10. Предметом спору у цій справі є вимога призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду ІІІ групи.
11. Вказану групу інвалідності позивачу встановлено 14 лютого 2015 року безстроково.
12. Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
13. Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин.