ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №805/5067/15-а
касаційне провадження № К/9901/19728/18, №К/9901/19730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) та касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у місті Покровську Донецької області (далі - УДКСУ у м. Покровську Донецької області) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 (суддя Кониченко О.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді - Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопроволочна компанія" (далі - Товариство) до Макіївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Макіївська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області), Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у місті Красноармійську Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2015 Товариство звернулось до суду із позовом до Макіївської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та Казначейства, УДКСУ у м. Красноармійську (Покровську) Донецької області, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність Макіївської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області щодо неповернення Товариству бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 826609,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 826609,00 грн.; стягнути Державного бюджету України на користь Товариства пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 287364,93 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: 19.05.2014 Товариство подало до Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року разом з розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації, розрахунком суми бюджетного відшкодування, розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 826609,00 грн. В свою чергу податковий орган здійснив камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних та підтвердив заявлену до відшкодування суму, однак у 5-ти денний строк не подав до органу казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодування. 27.01.2015 Товариство змінило своє місцезнаходження та перереєструвало свою юридичну адресу з м. Макіївка на м. Красноармійськ. Проте станом на дату звернення до суду з вказаним відповідачі не здійснили жодних дій, спрямованих на повернення Товариству бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 826609,00 грн., з огляду на що на суму бюджетної заборгованості Товариством була нарахована пеня у розмірі у розмірі 287364,93 грн. Товариство вважає зазначену бездіяльність відповідачів протиправною, та такою що порушує законні права та інтереси позивача. Товариство зазначило, що невиконання відповідачами своїх обов`язків, встановлених вимогами пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України порушило право Товариства на своєчасне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року, яке підлягає стягненню як заборгованість бюджету, з нарахуванням на неї пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
04.02.2016 Товариство подало до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, у якій просило: визнати протиправною бездіяльність Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року; визнати протиправною бездіяльність Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року та зобов`язати прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 656844,00 грн. та подати його до УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області; визнати протиправною бездіяльність УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області щодо неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року та зобов`язати прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 656844,00 грн. від Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та здійснити повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 656844,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 252865,22 грн., що узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 16.09.2015 року у справі 2а/0570/6950/2011.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 18.02.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року; визнаd протиправною бездіяльність Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року; зобов`язав Красноармійську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 656844,00 грн. та подати його до УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області; визнав протиправною бездіяльність УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області щодо неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року; зобов`язав УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 656844,00 грн. від Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та здійснити повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 656844,00 грн.; стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у розмірі 252865,22 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інспекції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявлена Товариством до відшкодування сума податку на додану вартість за квітень 2014 року була підтверджена за результатом камеральної перевірки, на зазначену суму бюджетного відшкодування Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області був складений та переданий до УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області висновок, проте орган казначейства неправомірно повернув зазначений висновок до Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, а Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області неправомірно перевела невідшкодовану Товариству суму бюджетного відшкодування з "активної" в "пасивну".
Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 01.07.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: податковими органами були здійснені усі визначені пунктами 200.10-200.12 статті 200 Податкового кодексу України дії і ніяким чином не порушувались права Товариства; хоча на теперішній час Товариство знаходиться на податковому обліку у м. Красноармійську Донецької області, проте усі його основні фонди та потужності залишилися на непідконтрольній державній владі України території - у м. Макіївці Донецької області, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р належить до території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, з урахуванням того, що згідно з підпунктом 1 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у населених пунктах Донецької та Луганської областей, які розташовані на території проведення антитерористичної операції, витрати державного бюджету, у тому числі в частині трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.
УДКСУ у м. Покровську Донецької області оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.02.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою УДКСУ у м. Покровську Донецької області.
В обґрунтування вимог касаційної скарги УДКСУ у м. Покровську Донецької області вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: органи державної податкової служби та органи державної казначейської служби України в процесі відшкодування податку на додану вартість діють відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39, на порушення вимог якого до УДКСУ у м. Покровську Донецької області узагальненої інформації щодо перерахування Товариству бюджетного відшкодування жодного разу не надходило.
Товариство та Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.06.2019 прийняв касаційні скарги Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та УДКСУ у м. Покровську Донецької області до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справи матеріалами з 11.06.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи та дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, Товариство перебувало на податковому обліку Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області та у зв`язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи та перереєстрацією до м. Красноармійська з 27.01.2015 року перебуває на податковому обліку у Красноармійській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
19.05.2014 Товариство засобами електронного зв`язку направило до Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію за №9028413962 з податку на додану вартість за квітень 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 826609,00 грн., а також розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість та розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Макіївською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року щодо правомірності нарахування Товариством бюджетного відшкодування, за результатами якої складено довідку від 06.06.2014 №1209/05-18-15-01/33417411 про підтвердження заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 826609,00 грн.
Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області був складений висновок про суми відшкодування податку на додану вартість №578-20 від 10.06.2014 і переданий до органу казначейства, однак при перереєстрації місця знаходження Товариства до Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області картку особового рахунку 27.01.2015 передано не було, у зв`язку з чим в картці особового рахунку знаходився сформований та переданий до казначейства висновок.
Зазначений висновок було скасовано та передано до Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області картку особового рахунку Товариства.
Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано на направлено на адресу УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області висновки про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 09.04.2015 №987-20 та від 17.04.2015 №1095-20 на суму 826609,00 грн., які УДКСУ у м. Красноармійську Донецької області були повернуті без виконання, у зв`язку з неодержанням узагальненої інформації ДФС про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Станом на 01.12.2015 по особовій картці платника податків Товариства відображена сума податку на додану вартість за квітень 2014 року - 656844 грн., оскільки податковий орган із задекларованої Товариством суми податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню за квітень 2014 року у розмірі 826609 грн., самостійно зняв суму податку на додану вартість за за березень 2015 року у розмірі 169765,00 грн. Сума податку на додану вартість за березень 2015 року, яка Товариством була сплачена згідно платіжного доручення від 28.04.2015 №7444, була відображена податковим органом як помилково або надлишково сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість.
Згідно пояснень Макіївської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в зв`язку з відпрацюванням завдання Голови ФСУ щодо інвентаризації та встановлення статусу залишків відшкодованих сум податку на додану вартість, службового листа оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області від 28.09.2015 №8934/7/05-99-15-02-13-02, невідшкодована Товариству сума податку на додану вартість у розмірі 656844,00 грн. була переведена з "активної" в "пасивну" у зв`язку з тим, що виробничі потужності Товариства знаходяться на непідконтрольній Україні території Донецької області.
Вказані дії відповідачів порушили право Товариства на своєчасне отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2014 року у сумі 656844,00 грн., яке підлягає стягненню як заборгованість бюджету, у зв`язку з чим Товариством на вказану суму було нараховано пеню у розмірі 252865,22 грн. відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за період з 01.07.2014 по 15.01.2016.
Правомірність здійсненого Товариством розрахунку пені податковими органами та органом державної казначейської служби не заперечувалась.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Положеннями пункту 200.13 статті 200 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно з пунктами 7-9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії. Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
З огляду на викладене, подання податковим органом висновку до органу казначейства щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, було передбачено статтею 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Невиконання цього обов`язку спричиняло порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування податку на додану вартість, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з чинного на той час законодавства.
Законами України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" та від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
У зв`язку з прийняттям вказаних змін до Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду цієї справи Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.