ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №808/295/17
провадження №К/9901/42684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Желєзного І.В., Берназюка Я.О., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу, за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Батрак І.В. від 10 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Чабаненко С.В. від 31 серпня 2017 року, -
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000002 від 15.08.2016.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000002 від 15.08.2016.
3. Рішення судів мотивовано тим, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області не доведено факту наявності у діях фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушення вимог частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 липня 2016 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області складено протокол про порушення законодавства про рекламу №000007, у якому зафіксовано порушення вимог частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", а саме: по вул. Азовська, 57 в м. Бердянську біля магазину "Еркер" розташована виносна рекламна конструкція без відповідного дозволу. Зазначено, що тимчасова рекламна конструкція належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .
15 серпня 2016 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000002, яким в зв`язку із порушенням вимог частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" на позивача накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. Касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області обґрунтована тим, що пояснення позивача на приписи пункту 14.7 Порядку розміщення об`єктів зовнішньої реклами в м. Бердянську, затвердженого рішенням шістдесят першої сесії Бердянської міської ради VI скликання №10 від 30.07.2015, надані ним під час розгляду справи судами, не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки вони не були підставою адміністративного позову. В такому випадку позивач повинен був до початку судового розгляду подати відповідну заяву про зміну підстави або предмету адміністративного позову. Ознайомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із протоколом про порушення законодавства про рекламу, відсутність зауважень до нього, отримання повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу у сукупності свідчать про те, що позивач підтвердив факт того, що він є власником тимчасової виносної рекламної конструкції.
7. У запереченні на касаційну скаргу фізична особа-підприємець ОСОБА_1, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. В силу статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.
На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
9. Приписами статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;
розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.
10. Відповідно до пунктів 8- 12, 16, 18, 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
11. За змістом статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
12. Статтею 9 Закону України "Про рекламу" передбачено, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.