ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/1068/15-г/4
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В.,
за участю помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я. В.
за участю представників:
від позивача не з`явився,
від відповідача не з`явився,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача не з`явився,
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підволочиського районного споживчого товариства
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (судді: Зварич О. В., Дубник О. П., Скрипчук О. С.),
та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2018 (суддя Шумський І. П.)
за заявою Підволочиського районного споживчого товариства про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 у справі
за позовом Підволочиського районного споживчого товариства
до Підволочиської селищної ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2,
2. ОСОБА_3,
3. ОСОБА_4,
4. ОСОБА_5,
5. ОСОБА_6,
6 . ОСОБА_7,
7. ОСОБА_8,
8. ОСОБА_9,
9. ОСОБА_10,
10 . ОСОБА_11,
11 . ОСОБА_12,
12. ОСОБА_13,
13. ОСОБА_14,
про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. У жовтні 2015 року Підволочиське районне споживче товариство (далі -Споживче товариство) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Підволочиської селищної ради про визнання недійсними рішень Підволочиської селищної ради від 17.09.2015 № 1694 "Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів" від 12.12.1996 №153 "Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському райСТ" та від 17.04.2015 №1576 "Про заяву підприємців селищного ринку".
1.2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2016 у справі №921/1068/15-г/4 позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення Підволочиської селищної ради від 17.09.2015 № 1694 "Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів" та від 12.12.1996 № 153 "Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському райСТ". В іншій частині позову відмовлено.
1.3. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Підволочиської селищної ради від 17.04.2015 №1576 "Про заяву підприємців селищного ринку" та провадження в справі у цій частині позовних вимог припинено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
1.4. Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Підволочиської селищної ради від 17.09.2015 №1694 "Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів" та від 12.12.1996 № 153 "Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському райСТ", справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі.
Суд касаційної інстанції наголосив, що зважаючи на суб`єктний склад сторін у справі, однією з яких є орган місцевого самоврядування як суб`єкт владних повноважень, та предмет позовних вимог - визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування як акта індивідуальної дії, за відсутності у діях відповідача щодо прийняття оскарженого акта ознак пов`язаності із відносинами у сфері господарювання суди мали розглянути питання щодо підвідомчості спору господарським судам, адже предметом спору є вимоги суб`єкта господарювання до органу місцевого самоврядування про визнання недійсним рішення цього органу, яким скасовано рішення його виконавчого органу про визнання права власності на нерухоме майно, у зв`язку із перевищенням повноважень, передбачених законом, при прийнятті спірного рішення.
1.5. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Підволочиської селищної ради від 17.09.2015 № 1694 припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 не були предметом перегляду в суді касаційної інстанції.
1.6. У подальшому Споживче товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до Підволочиської селищної ради про скасування рішення Підволочиської селищної ради від 17.09.2015 №1694 "Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів" та від 12.12.1996 №153 "Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському райСТ".
1.7. Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28.11.2017 (справа №604/264/17) адміністративний позов задоволено.
1.8. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою провадження у справі закрито з мотивів не належності справи до адміністративної юрисдикції, оскільки вирішуваний спір є способом захисту цивільних прав та інтересів позивача.
При цьому суд зазначив, що ним було враховано правову позицію Верховного Суду, наведену в ухвалі від 21.02.2018 у справі №К/9901/9282/18.
1.9. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, тому висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі і її розгляд у порядку цивільного судочинства є обґрунтованим.
Постанова Великої Палати Верховного Суду обґрунтована тим, що предметом судового розгляду у цій справі є вимоги суб`єкта господарювання до органу місцевого самоврядування щодо визнання недійсним рішення про скасування рішення його виконавчого органу, яким за позивачем було визнано право власності на нерухоме майно.
Тобто позовні вимоги Споживчого товариства спрямовані на відновлення вже набутого ним у встановленому законом порядку права власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд ринку), що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на той факт, що оскільки у цій справі зачіпаються не тільки майнові права позивача, але й майнові права та інтереси фізичної особи ОСОБА_1 щодо права володіти та розпоряджатись зазначеним нерухомим майном, то цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та короткий зміст судових рішень
2.1. 28.03.2018 Споживче товариство звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 у справі № 921/1068/15-г/4 за нововиявленими обставинами.
2.2. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 у справі № 921/1068/15-г/4 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що наведені відповідачем у заяві як нововиявлені обставини не є такими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Споживче товариство подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.
3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що обставини, встановлені у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, яка набрала законної сили, про те, що Підволочиська селищна рада при прийнятті рішення від 17.09.2015 №1694 не здійснювала владних управлінських функцій, спір носить приватноправовий характер, пов`язаний із реалізацією майнових прав позивача, тому підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, а не адміністративного, є нововиявленими для перегляду ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 у справі №921/1068/15-г/4, ці обставини існували, не були відомі заявнику на день розгляду справи та є істотними для розгляду справи.
3.3. Скаржник також наголосив, що прийняті незаконні та необґрунтовані рішення фактично позбавили Споживче товариство доступу до судочинства по оскарженню незаконного рішення Підволочиської селищної ради від 17.09.2015 №1694 у суді встановленому законом.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу Підволочиська селищна рада зазначила, що вважає касаційну скаргу Споживчого товариства необґрунтованою, а в її задоволенні просить відмовити, залишивши рішення судів першої і апеляційної інстанцій без змін.
3.5. В обґрунтування своєї позиції Підволочиська селищна рада зазначає, що обставини на які посилається скаржник не є нововиявленими, були відомі заявнику на час розгляду справи, є переоцінкою доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. За змістом частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.