ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10364/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" - Колосюк В.А., представник за довіреністю від 18.07.2018;
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит"- Гук О.О. адвокат;
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"- Гладишенко М.І. - адвокат;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" та Публічного акціонерного товариства "Омега Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 (суддя Шкурдова Л.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді: Тищенко А.І. і Чорна Л.В.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Омега Банк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання договорів недійсними
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 03.06.2016 Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (позивач), від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцев А.Ю., звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" (відповідач-2), у якому заявлені вимоги:
- визнати нікчемний правочин - договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "ФК "Іпотека Кредит", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями - недійсним;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, укладений між ТОВ "ФК "Іпотека Кредит" та ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за №912 із змінами та доповненнями.
1.2 Позов обґрунтовано нікчемністю договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав того, що банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
1.3 В обґрунтування позову позивач посилається на такі обставини:
1.3.1 Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 банк продав (відступив) ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" за винагороду у розмірі 5 000 000,00 грн право вимоги за кредитними договорами щодо заборгованості за платежами (згідно вказаних у додатку № 1 до цього договору) становить 2 342 615 999,02 грн. Отже, сума винагороди становить 0,2134 % від загальної суми заборгованості позичальників банку.
1.3.2 Виконання позичальників за кредитними договорами забезпечено заставою, порукою, тощо. Згідно із довідкою за підписами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Омега Банк" Лемеша М.В. та головного бухгалтера ПАТ "Омега Банк", балансова вартість забезпечення за відчуженими ПАТ "Омега Банк" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" договорами, згідно з договором купівлі-продажу прав вимоги за реєстровим №1898 від 31.12.2014 складає 3 623 707 250,03 грн.
1.4 При новому розгляді, 16.07.2018 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій окрім заявлених вимог про недійсність правочинів, просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину та зобов`язати ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" повернути ПАТ "Омега Банк" всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання: договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 р., укладеного між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим A.B., зареєстрованим в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями; договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", посвідченого приватним нотаріусом КМНО Літвіновим A.B. та зареєстрованого за № 912 із змінами та доповненнями.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1 Справа розглядалась повторно, після її направлення на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017.
2.2 У постанові від 30.05.2017 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 року, зазначив, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не приділив належної уваги тій обставині, що загальна купівельна вартість прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року становить 5000000,00 грн, тоді як загальна сума заборгованості за кредитними платежами становить 2342615999,02 грн, що фактично є значним заниженням ринкової ціни, більш як на 20%, отриманих за вказаним договором майнових прав. Водночас, суд апеляційної інстанції дослідивши підстави позову ПАТ "Омега Банк" щодо недійсності спірних договорів та вказавши на те, що Позивачем не було подано доказів того, що загальна купівельна ціна за договором купівлі-продажу від 31.12.2014 року є вищою або нижчою від звичайних цін на майнове право вимоги, безпідставно відхилив щодо цього доводи позивача про те, що укладаючи договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, сторони керувалися звітом незалежної оцінки ринкової вартості майнових прав від 30.12.2014 року, який за рецензією Експертної ради від 25.09.2015 року класифіковано, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний з метою, вказаною у тексті звіту, не перевіривши належним чином такі доводи сторони, як це передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі - шляхом призначення для цього у справі відповідної експертизи, про що клопотав і сам позивач, безпідставно відхиливши таке клопотання.
2.3 Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволено повністю.
2.4 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019: зазначене рішення скасовано частково, викладено його резолютивну частину в такій редакції:
" 1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" про збільшення розміру позовних вимог залишити без розгляду.
2. Позов задовольнити.
3. Визнати договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Омега Банк" (04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18, літера В, код ЄДРПОУ 19356840) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 13/135, код ЄДРПОУ 35141063), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями - недійсним.
4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 13/135, код ЄДРПОУ 35141063) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" (04071, м. Київ, вул. Верхній вал, буд. 68, офіс 211, код ЄДРПОУ 34729245), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрованим в реєстрі за №912 із змінами та доповненнями.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 13/135, код ЄДРПОУ 35141063) на користь Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18, літера В, код ЄДРПОУ 19356840) 1378,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" (04071, м. Київ, вул. Верхній вал, буд. 68, офіс 211, код ЄДРПОУ 34729245) на користь Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18, літера В, код ЄДРПОУ 19356840) 1378,00 грн. судового збору за подання позовної заяви".
2.5 Рішення і постанова мотивовано тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 є недійсним, оскільки банк здійснив відчуження прав вимоги за цінами, нижчими від звичайних (оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості отриманої банком), що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою його нікчемності. З огляду на нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року суди дійшли висновку, що наступний договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 є недійсним, як такий, що суперечить приписам частин 1, 2 статті 319, частини 1 статті 321 та статті 658 Цивільного кодексу України.
2.6 Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог до розгляду судом першої інстанції, оскільки дійшов висновку, що така заява по суті є зміною предмету позову, що відповідно до частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України не допускається у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги та виклад позиції інших учасників справи.
3.1 26.04.2019 ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/10364/16, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
3.2 В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди:
3.2.1 визнали встановленими обставини справи щодо ціни відступлення права вимоги, що не були доведені позивачем. Висновки про заниження ціни відступлення зроблені відповідно до балансового обліку заборгованості позивача за кредитним договором, що не може вважатися належним та допустимим доказом;
3.2.2 порушили норму пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки ототожнили вартість майна, переданого в забезпечення належного виконання зобов`язань, номінальний розмір заборгованості, право вимоги, які складають предмет відступлення, з ринковою вартістю вимоги. Суд апеляційної інстанції не брав до уваги обставини щодо відчуження цих самих активів позивачем в межах ліквідаційної процедури;
3.2.3 порушили норми частини 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не брали до уваги обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі № 826/12348/15, щодо визнання протиправними дій уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимог, що є предметом спору у цій справі;
3.2.4 порушили норми частини 10 статті 80, частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надали оцінку висновку експерта від 23.04.2018 № 6/18, складеного на замовлення скаржника, з тих підстав, що не було надано доказів надсилання висновку іншим учасникам справи.
3.3 13.06.2019 ПАТ "Омега Банк" подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", в якому просить скаргу - залишити без задоволення. Банк вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
3.4 19.06.2019 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав пояснення на касаційну скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", в яких просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/10364/16.
3.5 06.06.2019 ПАТ "Омега Банк" також звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/10364/16 до суду касаційної інстанції.
3.6 У касаційній скарзі ПАТ "Омега Банк" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/10364/16 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 5, частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1 У частинах 2 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України закріплено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
4.2 За статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
4.3 Відповідно до пункту 3 частин 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
4.4 Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
4.5 Згідно з частинами 5, 6 статті 13 цього Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
4.6 У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (пункти 95, 96).
4.7 З огляду на те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується лише до оспорюваних правочинів, а визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, Верховний Суд, дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 зі справи №910/10364/16 слід скасувати в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 із змінами та доповненнями з підстав неправильного застосування норм матеріального права, що закріплені у частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України, пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4.8 Водночас, оскільки предметом спору у справі є не лише визнання нікчемного правочину недійсним, а також спір щодо правових наслідків недійсного правочину (зокрема, недійсність наступного договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015), Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та висновків судів, зроблених у мотивувальній частині судових рішень, про наявність обставин нікчемності правочину.
4.9 Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 із змінами та доповненнями є нікчемним відповідно до пункту 3 частин 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки купівельна вартість прав вимоги за цим договором купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 становить 5 000 000, 00 грн, тоді як загальна сума заборгованості за кредитними платежами становить 2 342 615 999, 02 грн, балансова вартість застави - 3 623 707 250,03 грн і відповідачем - 1 відчужено третім особам частину права вимоги, які були предметом спірного договору купівлі-продажу, та проведено реалізацію предмета іпотеки на суму 73 434 054,79 грн, що свідчить про відчуження (відступлення) активів банку (права вимоги за кредитними договорами, забезпеченими заставою) за ціною, значно нижчою ніж 20 відсотків від фактичної вартості прав вимоги за кредитними договорами.