Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 710/730/16-ц
провадження № 61-31048св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - селянське (фермерське) господарство Черевко Олег Анатолійович,
третя особа - Лебединська сільська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Черевка Олега Анатолійовича на рішення Шполянського районного суду Черкаської області у складі судді Побережної Н. П. від 14 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Вініченка Б.Б., Новікова О. М., Храпка В. Д. від 19 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до Черевка О. А., у якому просив:
- визнати недійсним договір оренди землі від 20 листопада 2009 року, який укладений між орендодавцем ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та орендарем селянським (фермерським) господарством Черевком О. А. (далі - СФГ Черевко О. А. );
- зобов`язати СФГ Черевка О. А. повернути йому земельну ділянку площею 5,07 га, кадастровий номер НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Шполянський відділ ЧРФДП "Центр ДЗК" внести зміни до Державного реєстру земель від 04 грудня 2009 року № 040979900417 в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та СФГ Черевком О. А .
Позов мотивовано тим, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 грудня 2015 року позивач є власником земельної ділянки, площею 5,0680 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Лебединської сільської ради.
ОСОБА_1 стало відомо про те, що його мати, ОСОБА_4, після своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 нібито передала в оренду відповідачеві вищевказану земельну ділянку строком на 10 років за договором оренди землі від 22 листопада 2009 року, який зареєстрований у Шполянському відділі ЧРФДП "Центр ДЗК" у Державному реєстрі земель, запис №040979900417 від 04 грудня 2009 року.
Посилаючись на те, що на момент підписання договору оренди землі ОСОБА_4 померла, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 20 листопада 2009 року, який укладений між орендодавцем ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та орендарем СФГ Черевком О. А. , з моменту його укладення. Зобов`язано СФГ Черевка О. А. повернути земельну ділянку площею 5,07 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом першої інстанції враховано, що на момент укладення договору оренди землі від 20 листопада 2009 року орендодавець ОСОБА_4 померла, а тому не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, що є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до приписів частини першої статті 216 ЦК України. Оскільки рішення про визнання договору недійсним є підставою для внесення відповідних реєстраційних даних, місцевий суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про зобов`язання Шполянський відділ ЧРФДП "Центр ДЗК" внести зміни до Державного реєстру земель задоволенню не підлягає.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 жовтня 2017 року апеляційну скаргу СФГ Черевка О. А. відхилено, рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання договору оренди землі недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2017 року СФГ Черевко О. А. подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що наявність запису в оспорюваному правочині 20 листопада 2009 року не є абсолютною підставою вважати, що цей правочин укладено після смерті ОСОБА_4, оскільки судами не встановлено момент укладення договору. Відсутність волевиявлення сторони можливо довести виключно спеціальними знаннями - судовою почеркознавчою експертизою, клопотання про призначення якої позивачем не заявлялось. Укладений договір оренди відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вчинений у письмовій формі, містить усі істотні умови, а також зареєстрований у встановленому законом порядку.
Короткий зміст заперечення на касаційну скаргу та узагальнення їх доводів
У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду касаційної інстанції заперечення, у яких просить касаційну скаргу СФГ Черевка О. А. відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заперечення на касаційну скаргу мотивовані тим, що судами правильно взято до уваги те, що він, як спадкоємець орендодавця, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом лише 08 грудня 2015 року, що спростовує доводи касаційної скарги з посиланням на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито провадження у справі, витребувано справу № 710/730/16-ц з суду першої інстанції і зупинено виконання рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2017 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 19 жовтня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
Відповідно до договору оренди землі від 20 листопада 2009 року, де у графі "орендодавець" під прізвищем ОСОБА_4 стоїть підпис, остання передала СФГ Черевку О. А. в оренду земельну ділянку, загальною площею 5,07 га, терміном на 10 років для товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказаний договір оренди землі зареєстрований у Шполянському відділі ЧРФДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 грудня 2009 року № 040979900417.
Після смерті ОСОБА_4 вищевказану земельну ділянку згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 грудня 2015 року серії № 031107 успадкував ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.