Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 759/14190/17
провадження № 61-4406св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі - ПАТ "ПроКредит Банк") про захист прав споживача, стягнення коштів та пені.
Позовна заява мотивована тим, що наказом голови Правління ПАТ "ПроКредит Банк" від 23 червня 2017 року № 160 затверджено генеральний договір про надання банківських послуг фізичним особам в ПАТ "ПроКредит Банк", який діє з 10 липня 2017 року.
16 червня 2015 року між ним та ПАТ "ПроКредит Банк" укладена додаткова угода до генерального договору, за умовами якої банк відкрив йому поточний розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 та здійснює його розрахункове обслуговування у національній валюті - гривні. У пункті 2 цієї додаткової угоди сторони погодили, що правовідносини між її сторонами регулюються чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та генеральним договором.
Того ж дня між ним та ПАТ "ПроКредит Банк" укладена додаткова угода до генерального договору, відповідно до якої банк відкрив йому картковий рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті - гривні для обліку операцій з використанням банківських платіжних карток.
Станом на 22 серпня 2017 року на його банківському картковому рахунку обліковувалися грошові кошти у розмірі 1 304 405,17 грн. Разом із цим при його зверненні до банку із заявою про видачу готівки, банк грошові кошти йому не видав.
Банк належним чином не виконує свої зобов`язання та не видає йому грошові кошти з його поточного рахунку, тому його права як споживача банківських послуг порушено.
На підставі викладеного та з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача 1 300 000,00 грн та пеню у розмірі 3 % за кожен день прострочення - 4 407 000,00 грн, яка передбачена частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ "ПроКредит Банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 300 000,00 грн, пеню у розмірі 4 407 000,00 грн та судовий збір - 8 000,00 грн, а всього 5 715 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач належним чином не довів правомірність відмови у видачі позивачу готівкових коштів з відкритого на його ім`я рахунку, правомірність блокування цього поточного рахунку на здійснення готівкової касової операції. Відповідачем не надано доказів того, що кошти на рахунок позивача надійшли злочинним шляхом. Також не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів звернення відповідача за наслідками блокування до правоохоронних органів, спеціально уповноваженого органу про спробу здійснення незаконної, на думку банку, фінансової операції. Суд виходив із того, що самостійне визначення клієнтом напрямів використання своїх грошових коштів на поточному рахунку (безготівкові чи готівкові перекази), безперешкодна реальна можливість отримання таких коштів як у готівковій, так і безготівковій формі - є реалізацію права клієнта на розпорядження коштами на свій власний розсуд. Оскільки позивач є споживачем банківських послуг, а банк - їх виконавцем, тому він має нести відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", у вигляді пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення. З урахуванням наведеного суд першої інстанції задовольнив заявлені позивачем вимоги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "ПроКредит Банк" залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин. Положеннями Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу, а операція з видачі готівки на суму 150 000,00 грн та більше підлягає фінансовому моніторингу. Встановивши обов`язок перевірки державою та уповноваженими нею органами (у тому числі і банками) певного виду фінансових операцій (чи певної категорії осіб, що їх здійснює), вказаний закон чітко регламентував процедуру здійснення такої перевірки (фінансового моніторингу). Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової операції, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати вішення відповідно до КПК України. У разі неотримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової операції, він зобов`язаний поновити проведення фінансових операцій третього робочого дня з дня зупинення. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що він діяв у межах, наданих йому законом повноважень, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2019 року ПАТ "ПроКредит Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 .
Касаційна скарга мотивована тим, що захисту підлягають виключно порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та законні інтереси особи. Позивач вважає порушеним своє право на отримання грошових коштів саме у готівковій формі. Однак суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про стягнення з банку грошових коштів у розмірі 1 300 000,00 грн. Такий спосіб захисту не тягне за собою видачі позивачу стягнутих грошових коштів. Крім цього, ОСОБА_1 не був обмежений у можливості отримати від ПАТ "ПроКредит Банк" грошові кошти шляхом перерахування їх на інший банківський рахунок, тобто у безготівковій формі. Спір між сторонами щодо права власності на грошові кошти, які були розміщені на поточному банківському рахунку позивача у розмірі 1 300 000,00 грн, відсутній. Відповідач не погоджується із наданим позивачем розрахунком пені, яка підлягає стягненню за період з 29 серпня до 20 грудня 2017 року. Чинним законодавством України не передбачено особливого порядку стягнення пені за прострочення надання банківських послуг. Суди не дослідили тарифи відповідача, які містяться в матеріалах справи та якими встановлена вартість послуг ПАТ "ПроКредит Банк" з відкриття та обслуговування банківського рахунка. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину п`яту статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та частину третю статті 549 ЦК України. Крім цього, суди не дослідили умови генерального договору, яким передбачено право банку обмежувати клієнта у розпорядженні грошовими коштами у передбачених законом випадках.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначав про те, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим ухвалено законні та обґрунтовані судові рішення.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Святошинського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2019 року клопотання ПАТ "ПроКредит Банк" задоволено та зупинено виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом голови Правління ПАТ "ПроКредит Банк" від 23 червня 2017 року № 160 затверджено генеральний договір про надання банківських послуг фізичним особам в ПАТ "ПроКредит Банк", який діє з 10 липня 2017 року.
16 червня 2015 року між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до генерального договору, за умовами якої банк відкрив ОСОБА_1 поточний розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 та здійснює його розрахункове обслуговування у національній валюті - гривні. У пункті 2 цієї додаткової угоди сторони погодили, що правовідносини між її сторонами регулюються чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та генеральним договором.
Того ж дня між ПАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до генерального договору, відповідно до якої банк відкрив позивачу картковий рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті - гривні для обліку операцій з використанням банківських платіжних карток.
Станом на 22 серпня 2017року на банківському картковому рахунку позивача № НОМЕР_2 обліковувались грошові кошти в розмірі 1 304 405,17 грн.
22 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою № 4?1/17/687 про повернення (видачу) готівки з його поточного рахунку в розмірі 1 300 000,00 грн. Заява була прийнята банком в операційний час, про що свідчить відбиток штемпеля, 22 серпня 2017 року, та підпис відповідного працівника.
Згідно із частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.