Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 554/10971/14-ц
провадження № 61-9127св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2016 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Винниченка Ю. М., Карпушина Г. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") про стягнення процентів за вкладами, пені та 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 14 травня 2008 року між ним та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладений договір на вклад "Універсальний" № 20/02-02/19, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав банку 20 500,00 доларів США, зі сплатою 21 % річних на строк до 14 листопада 2008 року.
01 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладений договір на вклад "Універсальний" № 20/02-02/18, згідно із яким позивач передав банку вклад у розмірі 710,00 євро, зі сплатою 18 % річних за користування коштами та кінцевим терміном дії договору - 01 червня 2009 року.
24 лютого 2009 року між сторонами укладений договір на вклад "Універсальний" № 20/02-02/09, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав банку вклад у розмірі 20 000,00 доларів США, зі сплатою 25 % річних на термін до 24 лютого 2010 року.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12 лютого 2014 року скасовано рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, ухвалене 15 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення сум вкладів, процентів, пені та 3 % річних й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_1 :
- за договором на вклад "Універсальний" від 14 травня 2008 року № 20/02-02/19 депозитний вклад у розмірі 24 400,00 доларів США, проценти - 4 326,45 доларів США, пеню - 4 453,00 долари США, 3 % річних - 2 771,57 доларів США, а всього - 35 951,02 доларів США.
- за договором на вклад "Універсальний" від 01 грудня 2008 року № 20/02-02/18 депозитний вклад - 710,00 євро, проценти - 63,70 євро, пеню - 47,20 євро, 3 % річних - 79,59 євро, а всього - 900,49 євро;
- за договором від 24 лютого 2009 року № 20/02-0209 депозитний вклад - 20 000,00 доларів США, проценти - 4 996,85 доларів США, пеню - 3 650,00 доларів США, 3 % річних - 1 800,00 доларів США, а всього - 30 446,85 доларів США.
Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 12 лютого 2014 року виконано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 20 лютого 2014 року.
У зв`язку із затримкою виконання зазначеного судового рішення позивач просив стягнути з відповідача проценти за вкладом, нараховані за договором на вклад "Універсальний" від 14 травня 2008 року № 20/02-02/19 за період з 15 травня 2009 року по 20 лютого 2014 року у розмірі 24 454,81 доларів США; за договором на вклад "Універсальний" від 01 грудня 2008 pоку № 20/02-02/18 за період з 02 червня 2009 року по 20 лютого 2014 року у розмірі 603,63 євро; за договором на вклад "Універсальний" від 24 лютого 2009 року № 20/02-02/09 за період з 25 лютого 2010 року по 29 лютого 2014 року у розмірі 19 945,20 доларів США. Крім цього, просив стягнути пеню та 3 % річних.
Справа переглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 січня 2015 року у складі судді Материнко М. О. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_1 :
- за договором на вклад "Універсальний" від 14 травня 2008 року № 20/02-02/19 проценти у розмірі 24 454,81 доларів США, що в еквіваленті становить 386 011 грн 83 коп., пеню у розмірі 2513,20 доларів США, що в еквіваленті 39 670 грн 10 коп., 3 % річних від суми боргу у розмірі 717,96 доларів США, що в еквіваленті 11 332 грн 78 коп.;
- за договором на вклад "Універсальний" від 01 грудня 2008 pоку № 20/02-02/18 проценти у розмірі 603,63 євро, що в еквіваленті становить 11 032 грн 60 коп., пеню у розмірі 72,10 євро, що в еквіваленті 1 317 грн 77 коп., 3 % річних від суми боргу у розмірі 20,89 євро, що в еквіваленті 381 грн 80 коп.;
- за договором на вклад "Універсальний" від 24 лютого 2009 pоку № 20/02?02/09 проценти у розмірі 19 945,20 доларів США, що в еквіваленті становить 314 828 грн 99 коп., пеню у розмірі 2 060,00 доларів США, що в еквіваленті 32 516 грн 48 коп., 3 % річних від суми боргу у розмірі 588,49 доларів США, що в еквіваленті 9 289 грн 13 коп.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт закінчення строків дії вкладу не припиняє зобов`язань банку, що випливають з умов договору вкладу. У разі порушення банком зобов`язань щодо повернення вкладу і нарахованих процентів, вони підлягають стягненню за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладнику. Крім цього, на користь вкладника підлягає стягненню 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Останнім рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 25 липня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 січня 2015 року скасовано в частині стягнення процентів за договорами на вклад "Універсальний" від 14 травня, 01 грудня 2008 року та від 24 лютого 2009 року № № 20/02-02/19, 20/02-02/18, 20/02-02/09.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_1 :
- за договором на вклад "Універсальний" від 14 травня 2008 року № 20/02-02/19 проценти у розмірі 63,30 доларів США;
- за договором на вклад "Універсальний" від 01 грудня 2008 року № 20/02-02/18 проценти у розмірі 1,76 євро;
- за договором на вклад "Універсальний" від 24 лютого 2009 року № 20/02-02/09 проценти у розмірі 12,71 доларів США.
У іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29 січня 2015 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що якщо договір банківського вкладу не містить визначеного розміру процентної ставки за користування грошовими вкладами у разі неналежного виконання зобов`язань за договорами після закінчення строку його дії, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1070 ЦК України, відповідно до якої з банку підлягають стягненню проценти за процентною ставкою у розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу. Разом із цим рішенням комітету з управління активами та пасивами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 01 лютого 2007 року № 7/1 встановлена процентна ставка за поточними рахунками фізичних осіб у доларах США - 0,5 %, у валюті євро - 0,25 %, а згідно із рішенням цього комітету від 02 березня 2010 року № 100302/РІ/1 знижено процентні ставки за строковими вкладами фізичних осіб, зокрема у доларах США - на 1,00 - 1,50 %. Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів за зазначеними договорами з ухваленням у цій частині нового рішення про часткове задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Крім цього, апеляційний суд погодився із рішенням суду першої інстанції про стягнення з банку пені за прострочення зобов`язань та застосування до спірних правовідносин статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
У серпні 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення процентів за договорами на вклад "Універсальний" і залишити в силі у цій частині рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13, від 28 січня 2015 року у справі № 6-247цс14. Проценти. Визначені у договорах на вклад "Універсальний" мають нараховуватися не тільки у межах строку вкладу, а також і поза межами дії строку вкладу. Беручи до уваги рішення комітету з управління активами та пасивами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 01 лютого 2007 року № 7/1, апеляційний суд не звернув увагу на те, що воно не містить підписів голови та членів комітету, а тому не може бути належним доказом у справі.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у вересні 2016 року подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення процентів за договорами на вклад "Універсальний" і залишити в силі у цій частині рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, по день фактичного їх повернення вкладникові, а також 3 % річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Апеляційний суд під час перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі не звернув увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 29 травня, 25 грудня 2013 року у справах №№ 6-39цс13, 6-140цс13 та від 28 січня 2015 року у справі № 6-247цс14.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У листопаді 2016 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало відзив на касаційні скарги ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, у якому зазначало, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення відсотків за банківськими вкладами після закінчення строку дії вкладів, правильно визначив характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі, правильно застосував норми матеріального права та врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 29 травня, 25 грудня 2013 року у справах №№ 6-39цс13, 6-140цс13 та від 28 січня 2015 року у справі № 6?247цс14.
Надходження касаційних скарг до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Октябрського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.