ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа №816/4599/15
адміністративне провадження №К/9901/14457/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року (суддя Іваненко С.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року (колегія у складі суддів Яковенко М.М., Лях О.П., Старосуд М.І.)
у справі 816/4599/15
за позовом ОСОБА_1
до Машівської районної державної адміністрації Полтавської області
про скасування розпорядження.
І. РУХ СПРАВИ
1. В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Машівської районної державної адміністрації Полтавської області. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Машівської районної державної адміністрації Полтавської області від 27.07.2015 № 216 "Про розірвання договору оренди землі із гр. ОСОБА_1 "
2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 відмовлено у задоволенні позову.
3. 29.02.2016 ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на рішення суду першої та апеляційної інстанцій. Просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову, справу розглядати за його участю.
4. Ухвалою від 01.03.2016 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду Верховному Суду.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 11.03.2008 між ОСОБА_1 (орендар) та Машівською РДА (орендодавець) укладеного договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 52,49 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Андріївської сільської ради Машівського району Полтавської області.
7. На підставі розпорядження голови Машівської РДА від 23.02.2015 № 57 громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай), зі складу не витребуваних земельних ділянок (паїв), виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,6423 га, з кадастровим номером НОМЕР_2 .
8. Право власності зазначених громадян на земельну ділянку підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2015, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.07.2010, 29.08.2013.
9. Листом відділу Держгеокадастру у Машівському районі від 28.01.2016 підтверджено, що частина земельної ділянки 6,6423 га, що перебуває у власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є складовою земельної ділянки площею 52,49 га на території Андріївської сільської ради Машівського району, яка перебувала у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 11.03.2008, зареєстрованого Машівським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держагенстві України" 19.03.2008 за № 040855800102, та складалась з не витребуваних земельних часток (паїв).
10. Зазначені особи звертались до Машівської РДА із письмовою заявою про вжиття заходів щодо повернення їхньої земельної ділянки, яка перебуває в орендні іншої особи.
11. Розпорядженням Машівської РДА від 27.07.2015 № 216 договір оренди землі від 11.03.2008 розірвано у зв`язку з виділенням в натурі (на місцевості) земельної ділянки (паю) іншим фізичним особам ( ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ).
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядження про розірвання договору оренди землі з ОСОБА_1 винесене всупереч умовам договору оренди землі від 11.03.2008. Позивач сплачував усі податки за землю. Про розірвання договору не був повідомлений.
13. Відповідач позов заперечував з тих підстав, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв)", користування невитребуваними земельними частками (паями) здійснюється до моменту виділення їх в натурі та посвідчення права власності на них у встановленому законом порядку. Земельна ділянка площею 6,6423 га, яка належить фізичним особам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, втратила статус невитребувного паю та перейшла до земель приватної власності. Оскільки площа земельної ділянки переданої позивачеві в оренду змінилась, відповідно такого об`єкту площею 52,49 га не існує. Лист попередження про розірвання договору позивач отримував.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження. Таке розпорядження в свою чергу є підставою для уповноваженої посадової особи здійснити підписання договору оренди від імені місцевої державної адміністрації на визначених цим розпорядженням умовах. Наведене свідчить, що відповідна рада чи місцева адміністрація може надавати в оренду земельну частку (пай), власник якої не реалізував свого права.
15. Отже, Машівська районна державна адміністрація у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, який наділений повноваженнями вирішувати питання щодо розпорядження земель державної власності відповідно до закону.
16. Одночасно, суди зауважили, що спірне розпорядження є актом ненормативного характеру, яке вичерпало свою дію фактом виконання.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
17. Доводи касаційної скарги, якими позивач обґрунтовує незаконність рішень судів попередніх інстанцій, фактично є такими ж, якими він обґрунтовував позовні вимоги. Нових аргументів позивач не на наводить.