ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №826/11590/15
адміністративне провадження №К/9901/1465/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року (головуючий суддя - Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року (головуючий суддя - Губська Л.В., судді - Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-плюс"
до Відділу державної виконавчої служби Шевченківсського районного управління юстиції у місті Києві, Старшого державного виконавця Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрієнко Є.Л.
про визнання дій неправомірними, визнання незаконною та скасування постанови, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 15 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до старшого державного виконавця Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Андрійко Є.Л. (далі - відповідач-1) та відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-1), в якій просило суд:
1.1. визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Андрійко Є.Л. при винесенні постанови про арешт коштів позивача ВП №45127861 від 03.03.2015;
1.2. визнати неправомірною постанову про арешт коштів позивача ВП №45127861 від 03.03.2015;
1.3. скасувати постанову про арешт коштів позивача ВП №45127861 від 03.03.2015.
2. Позивачем в оскаржуваній постанові вказано, що вона винесена на підставі рішення суду, однак жодного рішення суду про стягнення з ТОВ "Селена-Плюс" коштів на користь держави немає.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 29 липня 2015 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що у резолютивній частині постанови від 03.03.2015 ВП №45127861 про арешт коштів боржника вказано, що арешт накладено на підставі рішення суду. Відповідач-1, у письмових запереченнях зазначив, що посилання у вказаній постанові про те, що вона винесена на підставі рішення суду є технічною помилкою. Також відповідач посилався на те, що вказана помилка не вплинула на хід виконання виконавчого документу, адже в тексті постанови від 03.03.2015 ВП №45127861 про арешт коштів боржника чітко зазначено на підставі якого виконавчого документа вона винесена, а саме: постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №285/13/1 від 15.07.2013. Суд дійшов висновку, що допущення в даній постанові технічної помилки, а саме внесення до її тексту слів "на підставі рішення суду" не може бути самостійною підставою для її скасування.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року - без змін.
6. Суд апеляційної інстанції, підтримуючи висновки суду першої інстанції, додав, що при вирішенні питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень необхідно встановити, чи можуть бути усунені допущені ним помилки у інший спосіб, ніж шляхом скасування такого рішення. Так, відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Таким чином, обставина, на яку посилається позивач, може бути підставою для звернення до відповідної посадової особи із заявою про виправлення помилки, проте не може бути підставою для скасування постанови про арешт коштів. Інших підстав для скасування постанови державного виконавця позивач не зазначав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
7. 12 листопада 2015 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року, в якій позивач просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що зазначення відповідачем в оскаржуваній постанові того, що вона винесена на підставі рішення суду, не є ані граматичною, ані арифметичною помилкою. Також вважає таким, що не відповідає дійсності, висновок суду про допущення відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови технічної помилки, оскільки рішення державного виконавця у формі постанов формуються автоматизовано у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. Також вказує на допущення судом апеляційної інстанції ряду помилок, як то здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача, невірне трактування ч. 3 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження".
9. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №285/13/1 від 15.07.2013р. старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Андрієнко Є.Л. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2014р. №45127861 щодо примусового стягнення штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Плюс" у сумі 1032300,00 грн.
11. У вказаній постанові боржнику надано строк для добровільної сплати суми боргу протягом семи днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
12. У зв`язку з тим, що позивач в наданий для добровільного виконання строк не виконав постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві №285/13/1 від 15.07.2013р.,старший державний виконавець Шевченківського районного управління юстиції у м. \
13. Києві Андрійко Є.Л. 03.03.2015р. виніс постанову ВП №45127861 про арешт коштів боржника, яка була направлена до банківських установ для виконання.
14. Позивач наполягає на протиправності вказаної постанови, оскільки в її резолютивній частині державний виконавець посилається на рішення суду, якого не існує.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
15. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV): виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
17. Пункт 6 частини 3 статті 11 Закону №606-XIV: державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.