1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



24 липня 2019 року

Київ

справа №816/4725/15

адміністративне провадження №К/9901/12317/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шевцової Н.В.,



розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді - Рєзнікова С.С., Тацій Л.В.) у справі №816/4725/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління національної поліції в Полтавській області, Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Головного управління національної поліції в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 08 грудня 2015 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач 1), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - відповідач 2, скаржник), Кременчуцького міського відділу Головного управління національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач 3), Кременчуцького міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - відповідач 4) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Головного управління національної поліції в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ані позивачем, ані представником позивача в ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних тверджень на спростування висновків службового розслідування від 04.11.2015 року. Суд звернув увагу, що позивачем не спростовано відсутність порушень з його боку. Також ОСОБА_1 не надано жодних доказів того, що він саме 24.10.2015 року (в день відсторонення від служби), 25.10.2015 року перебував на лікарняному, або звертався до медичних установ з приводу лікування гострого вірусного захворювання що, в свою чергу, спростовує твердження позивача про те, що стан, в якому він знаходився 24.10.2015 року під час проходження служби та подальшого медичного огляду, пов`язаний виключно з високою температурою, симптомами застуди та вживанням протизастудних ліків. Суд зазначив, що проходження служби в органах внутрішніх справ, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії і вчинки. Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово попереджався про притаманні даному виду публічної служби обмеження, необхідність дотримання вимог законодавства щодо неухильного виконання положень Присяги працівника органів внутрішніх справ, статутів і наказів начальників. Відповідно до змісту Присяги працівника органів внутрішніх справ, яку позивач приймав, він клявся завжди бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим. Суд визнав, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідає характеру та тяжкості вчиненого ним вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, а відтак, підстави для скасування оскаржених наказів відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, постановити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

5.1. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі №816/4725/15 скасовано.

5.2. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.

5.3. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.11.2015 року №1197/1 "Про скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу та притягнення до дисциплінарної відповідальності".

5.4. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.11.2015 року №625о/с в частині звільнення позивача із займаної посади та з органів внутрішніх справ.

5.5. Поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 07 листопада 2015 року.

5.6. Стягнуто з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 29 вересня, 6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19645 грн. 88 коп. (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок п`ять грн. вісімдесят вісім коп.)

5.7. В іншій частині в позові відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, встановив невідповідність висновків медичного огляду позивача, якими зазначено, що " ОСОБА_1 відмовився від проходження всебічного медичного огляду", фактичним обставинам справи. Медичний огляд позивача був проведений, але в порушення вимог законодавчих актів, що регламентують порядок його проведення для встановлення факту вживання алкоголю та визначення стану сп`яніння, лікарем для виявлення ознак алкогольного сп`яніння у позивача був лише використаний спеціальний технічний пристрій для відбору видихуваного повітря, який не дав жодних результатів, в той же час не проведено змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук та відбору біологічних рідин організму (сечі, слини, крові) для дослідження на наявність алкоголю, не проведено їх повторне дослідження через 20 - 30 хвилин після першого. Суд зазначив, що відповідно до висновку Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру від 24.10.2015 року №297, огляд позивача тривав менше 20 хвилин. Також в порушення вимог пункту 6 Тимчасової інструкції лікарем, що проводив медичний огляд, не враховано скарги оглянутого, його суб`єктивну оцінку свого стану. Суд вказав на те, що висновок лікаря Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру щодо відмови позивача від проведення обстеження суперечить поясненням майора міліції ОСОБА_2, отже не відповідає дійсності, свідчить про порушення лікарем порядку проведення медичного огляду позивача. Суд врахував, що позивач прибув з відрядження до місця проживання в суботу 24.10.2015 року після 20- 00 години. Відповідно до графіку роботи, амбулаторні медичні заклади не працюють після 17-00 години в суботу, неділя - вихідний день. В перший робочий день медичного амбулаторного закладу - 26.10.2015 року позивач звернувся для отримання медичної допомоги до лікаря Великокохнівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини м. Кременчука Комунального закладу "Кременчуцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" за місцем проживання, який виявив у позивача захворювання на гостру респіраторну вірусну інфекцію, що підтверджується листком непрацездатності від 26.10.2015 року серія АГЦ № 150590. При цьому, підстав для виклику швидкої допомоги з метою фіксування факту захворювання позивача на гостру респіраторну вірусну інфекцію не передбачено Правилами виклику бригад швидкої медичної допомоги, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2009 р. №370. Також суд встановив, що відповідачі не звертались до первинної профспілкової організації Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області Полтавської обласної організації Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, членом якої є позивач, для отримання згоди на звільнення ОСОБА_1 з ініціативи адміністрації. Крім того, в ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що наказ УМВС України в Полтавській області від 21.10.2015 року №1006 виданий з порушенням вимог пункту 21 Положення №114, адже передбачав, що в період з 22.10.2015 року по 24.10.2015 року, тобто цілодобово протягом більше двох діб позивач особисто був повинен нести чергування для охорони виборчих бюлетенів та забезпечення правопорядку на виборчій дільниці №530827 у с. Гаївка Семенівського району без надання йому часу для відпочинку (сну та прийому їжі ) за наявності у працівника вогнепальної зброї, оскільки зазначеним наказом не передбачено іншого працівника органів внутрішніх справ на вказаній виборчій дільниці для підміни позивача. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, з виплатою йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 року по день винесення судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 19 травня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, в якій відповідач 2 просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції залишено пояснення підполковника міліції ОСОБА_4 та капітана міліції ОСОБА_5 щодо неадекватної поведінки позивача, яка мала місце 24.10.2015 року в районній виборчій комісії с. Гаївка, без розгляду та помилково вказано на обставини відсутності взаємозв`язку із заміною ОСОБА_1 на виборчій дільниці з підозрою його у перебуванні в стані алкогольного сп`яніння. Вказує на помилкове застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин нормативно-правових актів щодо порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки деякі такі акти не віднесено до переліку діючих наказів Міністерства охорони здоров`я України. Крім того, на думку скаржника, Порядок №1103 та Інструкція №400/666 регламентує процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, а отже не поширюються на спірні правовідносини. Вважає, що судом апеляційної інстанції спотворено пояснення свідка ОСОБА_6 та взагалі не враховано пояснень ОСОБА_2 щодо неадекватної поведінки позивача 24.10.2015 року. Також зауважує, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження висновків суду апеляційної інстанції в частині зазначення графіку роботи медичних установ у вихідні дні. Щодо висновків суду про відсутність згоди профспілкового органу при звільненні позивача скаржник зазначає, що норми трудового законодавства не поширюються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тоді як спеціальним законодавством такого обов`язку не передбачено.

9. Позивачем до суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких останній вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

12. Начальником УМВС України в Полтавській області 25.10.2015 року видано наказ №320 "Про призначення та проведення службового розслідування" з приводу порушення ОСОБА_1, який заступив на охорону виборчої дільниці №530827 в с. Гаївка Семенівського району, порядку несення служби, намагання залишити виборчу дільницю та відбути до м. Кременчука.

13. Підставою для видачі даного наказу стало отримання 24.10.2015 інформації про те, що капітан міліції ОСОБА_1, який заступив на охорону виборчої дільниці №530827 у с. Гаївка Семенівського району, порушує порядок несення служби, намагається залишити виборчу дільницю та відбути до м. Кременчука.

14. З матеріалів службового розслідування вбачається та не заперечувалось сторонами, що 22.10.2015 року капітан міліції ОСОБА_1 був направлений до Семенівського РВ УМВС для забезпечення охорони виборчих дільниць під час проведення 25.10.2015 року виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів. ОСОБА_1 забезпечував охорону виборчої дільниці №530827 у с. Гаївка Семенівського району.

15. 24.10.2015 близько 15 год. до заступника начальника Семенівського РВ УМВС зателефонувала голова районної виборчої комісії, яка повідомила про те, що працівник міліції, який охороняє виборчу дільницю в с. Гаївка, поводить себе неадекватно, висловлює наміри залишити місце несення служби. На місце події негайно виїхали заступник начальника Семенівського РВ УМВС та начальник сектору карного розшуку Семенівського РВ УМВС. Прибувши до приміщення місцевого будинку культури, в якому розміщувалась дільнична виборча комісія №530827, вони виявили, що капітан міліції ОСОБА_1 має зовнішні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійку ходу, почервоніння обличчя. ОСОБА_1 було знято зі служби та доправлено до Кременчуцького МВ, а в подальшому до Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру для проведення медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння. Згідно висновку №297 від 24.10.2015 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 відмовився від проходження всебічного медичного огляду. На висновку в графі "Підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду" мається запис "від обстеження не відмовлявся, підпис".

16. Майор міліції ОСОБА_2, який супроводжував позивача до медичної установи, в ході проведення службового розслідування, а також допитаний у якості свідка в судовому засіданні 17.02.2016 року, повідомив, що візуально у капітана міліції ОСОБА_1 були ознаки сп`яніння: почервоніння обличчя, тремтіння рук, порушення мови, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Також ОСОБА_2 зауважив, що в ході проведення обстеження в Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння капітан міліції ОСОБА_1 всіляко уникав виконання процедури обстеження. Не виконував або виконував неналежним чином вказівки медпрацівника щодо порядку дій при обстеженні, навмисно вчиняв дії, які унеможливлювали отримання результатів огляду. В ході обстеження у видихуваному ОСОБА_1 повітрі було виявлено алкоголь, але його концентрацію виміряти не вдалось через те, що останній не виконував вимоги лікаря.

17. ОСОБА_1, як під час службового розслідування, так і в ході судового розгляду справи пояснив, що 23.10.2015 року відчув, що захворів, про що повідомив голову виборчої комісії та Семенівський РВ УМВС, та почав лікуватись медичними препаратами. 24.10.2015 року позивач в категоричній формі повідомив голову виборчої комісії, про те, що у зв`язку з поганим самопочуттям не може нести службу та повертається до м. Кременчук, внаслідок чого голова виборчої комісії зателефонувала до Семенівського РВ. Позивач пояснив наявність запаху алкоголю вживанням медичних препаратів, які містять спирт, зокрема, протифлазид. Свою поведінку в Кременчуцькому наркологічному диспансері ОСОБА_1 пояснив хворобливим станом, а саме: високою температурою, запамороченням, головним болем, дією медичних препаратів. ОСОБА_1 надав листок непрацездатності АГЦ №150590 від 26.10.2015 року, виданий Кременчуцьким районним центром медико-санітарної допомоги, відповідно до якого ОСОБА_1 з 26.10.2015 року по 30.10.2015 року перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом шифру J 06.8 (гостра респіраторна вірусна інфекція).

18. За висновками службової перевірки від 04.11.2015 року вирішено за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, нехтування інтересами служби та положеннями Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що виявилось у низьких моральних якостях на негативно вплинуло на авторитет міліції як органу державної влади, відповідно до вимог п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 року №114, інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького МВ капітана міліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

19. Наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 року №1197/1 "Про скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, нехтування інтересами служби та положеннями Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що виявилось у низьких моральних якостях на негативно вплинуло на авторитет міліції як органу державної влади, відповідно до вимог п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114, інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького МВ капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ.

20. Даний наказ реалізовано наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 року №625о/с "По особовому складу", яким капітана міліції ОСОБА_1, інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання, затриманих і взятих від варту осіб Кременчуцького міського відділу звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (у запас за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

21. Не погоджуючись з вищезазначеними наказами УМВС України в Полтавській області, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

22. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Частина 1 статті 5 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII): міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

24. Частина 1 статті 18 Закону №565-XII: порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України.


................
Перейти до повного тексту