ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №825/3507/15-а
адміністративне провадження №К/9901/4591/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е. від 23 лютого 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), в якому просив:
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом згідно договору № 002-24504-050215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 05 лютого 2015 року в сумі 166734,91 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та здійснити виплату відшкодування за вкладом згідно договору № 002-24504-050215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 05 лютого 2015 року в сумі 166734,91 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно яких, на його думку, йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, позивач зазначив, що відповідачами у порушення вимог чинного законодавства не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників та до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу, що порушує його права.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надано належні докази, які підтверджують вжиття ним всіх необхідних заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, як того вимагає стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI). При цьому, суд зазначив, що включення певного вкладника до переліку вкладників, а згодом до загального реєстру, означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як компенсації за вкладом в банку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кошти позивачу перераховано до запровадження тимчасової адміністрації банку. Крім того, відповідачами не доведено визнання нікчемним договору № 002-24505-110215 від 11 лютого 2015 року, що укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" та не надано доказів, які свідчили б, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 14 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 825/3507/15-а, витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 825/3507/15-а суддею Верховного Суду Берназюком Я.О.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № 002-24504-050215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, згідно умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок, оформлює за ініціативою клієнта та надає в його користування електронний платіжний засіб платіжної системи Visa International та/або MasterCard, а також ПІН-код до картки.
11 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір № 002-24505-110215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях, згідно умов якого вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу (відкриття Вкладнику вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1 ) та по 16 лютого 2016 року включно.
Згідно платіжного доручення від 11 лютого 2015 року № 45713098 ОСОБА_2 на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у розмірі 165 000,00 грн.
02 березня 2015 року постановою Правління Національного банку України № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
У свою чергу, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2015 року № 71 "Про внесення змін до рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" та від 03 серпня 2015 року №147 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строк здійснення тимчасової адміністрації на шість місяців і продовжено до 02 жовтня 2015 року включно та продовжено строк повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича також до 02 жовтня 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" відкликано банківську ліценцію ПАТ "Дельта Банк".
Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року №№ 181, 328 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно і призначено та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", на цей же строк, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим Владиславом Володимировичем від 16 вересня 2015 року № 813 (зі змінами від 22 вересня 2015 року № 836) "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" застосовано до договору банківського вкладу позивача № 002-24504-110215 наслідки нікчемності, з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Листом від 23 вересня 2015 року № 8821/3235 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 11 лютого 2015 року № 002-24505-110215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що 30 жовтня 2014 року прийнято постанову Правління НБУ № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою, зокрема, встановлено заборону банку щодо проведення будь-яких операцій, результатом яких може стати збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами, ця постанова також є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами. Таким чином, перерахування коштів на рахунок позивача з рахунку ОСОБА_2 на рахунок позивача суперечить вимогам вищезгаданої постанови, а також створює цьому вкладнику переваги перед іншими добросовісними вкладниками, що є підставою для визнання договору банківського вкладу нікчемним в силу закону, оскільки він є таким, що порушує публічний порядок.
Від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", у якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.