ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №813/6014/15
адміністративне провадження №К/9901/14962/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Кухар Н.А. від 21 січня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пліша М.А., Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В. від 18 квітня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта банк", відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 006-13110-130215 від 13 лютого 2015 року укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, оформлене листом № 8821/2310 від 23 вересня 2015 року;
- зобов`язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо збільшення розміру суми, яка підлягає виплаті за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 як вкладнику ПАТ "Дельта Банк" на 134 322,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на норми статей 3, 4, 11, 12, 26, 27, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 1058, 1059 та 1062 Цивільного кодексу України, вказує на протиправність бездіяльності відповідачів та відсутність підстав визнавати договір банківського вкладу (депозиту) № 006-13110-130215 від 13 лютого 2015 року нікчемним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2, яким перераховано кошти на рахунок позивача, має право вільно розпоряджатись коштами, які є його власністю. Суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів, що дії останнього щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої фізичної особи суперечать закону. Таким чином, доводи відповідача, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства. Крім того, відповідачем не надано доказів наявності інших підстав визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок яких правочин позивача з ПАТ "Дельта Банк" є нікчемним.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, зокрема: зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) № 006-13110-130215 від 13 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 006-13110-130215 від 13 лютого 2015 року, яке оформлене наказом № 813 від 16 вересня 2015 року, поза увагою залишив ту обставину, що до вказаного наказу внесено зміни наказом № 836 від 22 вересня 2015 року щодо незастосування наслідків нікчемності договорів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 16 травня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 813/6014/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 813/6014/15 суддею Верховного Суду Берназюком Я.О.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 лютого 2015 року між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_1 укладено договір № 006-13110-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США.
Відповідно до пункту 1.2 договору сума вкладу складає 5000.00 (п`ять тисяч доларів США 00 центів).
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 006-13110-130215 від 13 лютого 2015 року пункт 1.8 вказаного договору викладено в наступній редакції: зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.
Відповідно до платіжного доручення від 13 лютого 2015 року кошти у сумі 5000 доларів США надійшли на рахунок позивача шляхом перерахування з банківського рахунку ОСОБА_2 відкритого в ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк2.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11 червня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Відповідно до протоколу засіданні Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" призначеної наказом від 29 травня 2015 року № 408 та наказу від 16вересня 2015 року № 813, застосовано наслідки нікчемності догорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договір банківського вкладу (депозиту) від 13 лютого 2015 року № 006-13110-130215.
Листом від 23 вересня 2015 року позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 13 лютого 2015 року № 006-13110-130215.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що у силу статті 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України видає обов`язкові для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб акти, відтак, постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою, зокрема, встановлено заборону банку щодо проведення будь-яких операцій, результатом яких може стати збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами, також є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами. Крім того, Правилами обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" встановлено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Таким чином, перерахування коштів на рахунок позивача з рахунку третьої особи суперечить вимогам вищезгаданої постанови та правилам.
Від позивача відзиву або заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, якою частково скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.