ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №1140/3242/18
адміністративне провадження №К/9901/15046/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (суддя Хилько Л.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року (головуючий суддя Малиш Н.І., судді: Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі №1140/3242/18 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості №UA901010/2018/000136/1 від 13 листопада 2018 року.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що ним було придбано у Німеччині уживаний автомобіль не у закладі торгівлі, а у приватної особи, а тому документом, який підтверджує сплачену за автомобіль суму у 1700 євро, є саме договір купівлі-продажу автомобіля. При цьому лише після укладання цього договору придбаний товар було переоформлено на позивача, про що свідчать реєстраційні документи. На думку позивача, посилання митного органу на інформацію з програмного комплексу SCHWACKE, інформацію з ПІК ЄАІС ДФС про те, що заявлена митна вартість нижча вартості ідентичних та подібних транспортних засобів, носить характер припущень та узагальнень.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України від 13 листопада 2018 року № UA901010/2018/000136/1.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 25 жовтня 2018 року в місті Берліні (ФРН) згідно з договором купівлі-продажу позивач придбав за ціною 1700 євро автомобіль марки PEUGEOT, модель 206+, кузов № НОМЕР_1, 2012 року випуску.
13 листопада 2018 року з метою належного митного оформлення автомобіля до Кіровоградської митниці ДФС позивачем подано митну декларацію №UА901010/2018/010312.
Митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом за ціною договору на рівні 1700 Євро (стаття 58 Митного кодексу України) (а.с.44-51).
13 листопада 2018 року Кіровоградською митницею ДФС винесене рішення про коригування митної вартості № UА901010/2018/000136/1, відповідно до якого митну вартість даного автомобіля скориговано та визначено на підставі статті 59 МК України, тобто, за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 4000 Євро (а.с.42).
Рішення мотивовано тим, що внаслідок проведення порівняння рівня заявленої митної вартості транспортного засобу з рівнями митної вартості автомобілів марки PEUGEOT, модель 206+, з технічними характеристиками (об`єм циліндрів двигуна 1398 см3, потужність двигуна 50 кВт) 2012 календарного та модельного років випуску та з наближеними даними, з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартість та їх рівень всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" за час, наближений до дати експорту в Україну оцінюваного транспортного засобу. Додатково використані відомості інформаційного електронного довідника SCHWAСКЕ Net (враховуючи VIN код транспортного засобу, показник одометра, зафіксований при перетині митного кордону України і відображений в Акті митного огляду від 06 листопада 2018 року №UА205010/2018/216545) та встановлено, що відповідно до заявлених даних вартість транспортного засобу становить 4000 Євро. Додаткових документів на вимогу митниці (квитанцію або інший еквівалентний за змістом документ, який підтверджує сплачену за товар суму, документів про страхову вартість транспортного засобу, висновків про якісні (технічні) та вартісні характеристики товару) декларантом надано не було.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості ввезеного транспортного засобу, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. Натомість, митним органом не наведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, не вказано документи, визначені частиною 2 статті 53 МК України та подані до митного оформлення, в яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль. Суди критично сприйняли застосування митним органом програмного комплексу SCHWACKE з огляду на відсутність у останнього відповідної ліцензії на право здійснення оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, а також відсутність нормативно-правового акта, міжнародного договору тощо про надання митним органам права замовляти та використовувати таку оцінку автомобілів. Суди також вказали на те, що витяг з програмного комплексу SCHWACKE від 13 листопада 2018 року містить інформацію про два розміри вартості транспортного засобу, але обґрунтувань щодо застосування під час коригування митної вартості саме вартості у розмірі 4000 євро відповідачем надано не було.
Суд апеляційної інстанції також додатково вказав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за цим методом.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Кіровоградська митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує, що суди залишили поза увагою те, що безпосереднє використання інформаційного ресурсу SCHWACKE передбачено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), а також Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом ДФС від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації), які безпідставно не застосовано до спірних правовідносин. Наголошено на тому, що транспортні засоби є специфічним видом товару, при визначенні вартості якого має враховуватись ціла низка факторів. При цьому судами у даному випадку мала б бути застосована стаття 368 МК України в частині надання документа про ціну, яка фактично була сплачена позивачем за автомобіль. Договір купівлі-продажу лише підтверджує наявність домовленості про передачу майна за певну суму, але не підтверджує сам факт сплати коштів за таке майно. З огляду на ненадання позивачем чеку, квитанції чи іншого еквівалентного за змістом документа, який підтверджує сплачену за товар суму, використання митним органом програмного комплексу SCHWACKE та подальше визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів є правомірним.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;