ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №802/3989/15-а
адміністративне провадження №К/9901/7996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С. від 02 березня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа), в якому просила:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемними договору № 10005009440058 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний on-line" у гривнях від 02 грудня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та транзакцій (операцій) по перерахування коштів на поточний (картковий) рахунок, відкритий на виконання вказаного договору;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно зміни розміру належної їй суми та збільшити її на 194818,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу та невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порушення вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок розміщення грошей ПСП "Поділля-Агро" на рахунку позивача шляхом їх поділу створено перевагу третій особі перед іншими добросовісними вкладниками банку шляхом виплати на користь вказаної юридичної особи через фізичних осіб, зокрема через позивача всієї суми з бюджетних коштів Фонду в першу чергу, що призводить до збільшення витрат Фонду без будь-яких законних підстав. Тобто, дані обставини свідчать про нікчемність вказаних операцій у відповідності до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" № 4452-VI від 23 лютого 2012 року, про що вказано у повідомленні відповідача.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не наведено, з яких підстав вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину. Крім того, такі підстави як: "дроблення вкладу великого вкладника" не відносяться до переліку підстав, за якими договір вкладу позивача можна вважати нікчемним, тоді як, відповідачем не доведено, що укладення депозитного договору та внесення коштів на депозитний рахунок містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність банку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 29 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 802/3989/15-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 802/3989/15-а суддею Верховного Суду Берназюком Я.О.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 грудня 2014 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір № 10005009440058 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий on-line" у гривнях. Згідно договору, банк приймав на депозит кошти (вклад) в розмірі 200000 грн, з обов`язком виплачувати 19% річних. Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 01 січня 2015 року включно. Договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Відповідно до пункту 1.6 договору відповідач відкрив на позивача вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2, на який позивачем передано вклад.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02 березня 2015 року ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, що стало підставою для запровадження з 03 лютого 2015 року у цій банківській установі тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк", з урахуванням рішень про продовження строків, запроваджено включно до 02 жовтня 2015 року. З 08 жовтня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату вкладникам ПАТ "Дельта Банк" коштів за депозитними вкладами за рахунок бюджетних коштів.
Листом тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" № 9294/62 від 29 вересня 2015 року позивача було повідомлено про те, що договір банківського вкладу № 10005009440058 від 02 грудня 2014 року, укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк" є нікчемним відповідно до пункту 7 частини третьої частини статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 216 Цивільного кодексу України.
На виконання умов договору банківського вкладу, позивач отримала відшкодування у сумі 5181,16 грн - проценти за вкладом згідно договору.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що у силу статті 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України (далі - НБУ) видає обов`язкові для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб акти, відтак, постанова Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", якою, зокрема, встановлено заборону банку щодо проведення будь-яких операцій, результатом яких може стати збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами, також є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами. Таким чином, перерахування коштів на рахунок позивача з рахунку ПСП "Поділля-Агро" суперечить вимогам вищезгаданої постанови.
Від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", у якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.