ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №824/120/16-а
адміністративне провадження №К/9901/7750/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (головуючий суддя -Спіжавка Г.Г. )
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В., судді - Мельник-Томенко Ж. М., Сторчак В. Ю.)
у справі № 824/120/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецької області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. 18 лютого 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі - відповідач, скаржник), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецької області (далі - третя особа), в якому просила:
1.1. - визнати дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 26.10.2014 року), за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), а також за період з 09.09.2015 року по 31.12.2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") - неправомірними;
1.2 - зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області провести їй перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 26.10.2014 року), за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), а також за період з 09.09.2015 року по 31.12.2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення у праці, надбавка за вислугу років, за наявності помісячна та фіксована індексація тощо), а також відпускних, допомоги на оздоровлення та лікарняних.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
2. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.
2.1. Визнано неправомірними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 р. включно, відповідно до ст. 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру" та за період з 29.03.2015 р. по 08.09.2015 р. включно, відповідно до ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".
2.2. Зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 р. включно, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", а з 29.03.2015 р. по 08.09.2015р. включно, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного згідно з абзацом 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", виплативши різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів.
2.3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
3. Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року розмір посадових окладів працівників апаратів судів мав визначатись відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", а з 29 березня 2015 року по 09 вересня 2015 року - відповідно до абзацу другого частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд". Разом із тим, відсутність механізму реалізації права працівника апарату суду на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом у зв`язку з невнесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а також, у зв`язку з тим, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
4. 07 червня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року.
5. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Також скаржником заявлено прохання стягнути з позивача судовий збір, сплачений відповідачем, у сумі 606,32 грн. - за подання апеляційної скарги та судовий збір у сумі 661,44 грн. - за подання касаційної скарги.
6. В обґрунтування поданої касаційної скарги Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області вказує на те, що умови та розмір оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. А тому, відповідач не наділений правом самостійно, без правового регулювання Кабінетом Міністрів України та фінансової можливості Державного бюджету України, здійснювати перерахунок заробітної плати позивачу та виплачувати її у вищому розмірі.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
8. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
9. ОСОБА_1, з 01.12.2003 р. працювала на посаді помічника судді Шевченківського районного суду м. Чернівці, що відповідає 5 категорії посад державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
10. В період з 26.10.2014 р. по 31.08.2015 р. заробітна плата нараховувалася та виплачувалася позивачу виходячи з посадового окладу у розмірі мінімальної заробітної плати, яка протягом спірного періоду становила 1218,00 грн.
11. Протягом вказаного періоду відповідач керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", якою затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів (додаток 47), а з вересня 2015 р. - постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", якою внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 шляхом затвердження нової схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів залежно від місячного посадового окладу (коефіцієнту від місячного посадового окладу) судді місцевого суду.
12. 21.01.2016 р. позивач звернувся до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області з письмовою заявою, в якій, посилаючись на вимоги Закону України "Про судоустрій та статус суддів", просив провести перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2015 р. по 31.12.2015 р. включно до вимог закону та виплатити її в повному обсязі з урахуванням всіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, а також відпускних та допомоги на оздоровлення.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
13. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Підпункт 59 пункту 3 Розділу ХІІ Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII): частину першу статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529) доповнити абзацом другим такого змісту: При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
15. Абзац 2 підпункту 1 пункту 13 Розділу ХІІ Закону України №1697-VII: Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
16. Абзац 3 підпункту 2 пункту 13 Розділу ХІІ Закону України №1697-VII: Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".