ПОСТАНОВА
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа №263/8199/17
адміністративне провадження №К/9901/18185/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області
на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017
у справі №263/8199/17
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Маріуполя Донецької області, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача в частині відмови перерахування щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі суддівської винагороди судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області, встановленому ст. 129, 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453, рішення Конституційного суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, рішення Конституційного суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, з 01 грудня 2016 року по 01 лютого 2017 року включно, без обмеження його максимального розміру, і надалі робити перерахунок при підвищенні суддівської винагороди (заробітної плати) судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області, без обмеження його максимального розміру.
2. Позовні вимоги мотивовані незаконністю дій відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.12.2016 у зв`язку зі збільшенням заробітної плати працюючим суддям.
3. Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, позов задоволено.
4. У касаційній скарзі Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 01.02.2007 позивач перебуває на обліку у Центральному об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області, як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
6. 23 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2016 року без обмеження його максимального розміру додавши довідку.
7. В березні 2017 року позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічним зверненням.
8. Листом від 06 квітня 2017 року № 47/Я-17-01-13 відповідач повідомив позивачу про те, що перерахунок довічного грошового утримання здійснено вірно та відповідно до діючого законодавства при цьому з 01.01.2017 розмір довічного грошового утримання складав 10 740 грн., а з 05.01.2017 - 21 120 грн.
9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки з 01.12.2016 змінився розмір грошового утримання працюючого судді, то є підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що, в свою чергу, свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
11. Окремо суди зазначили, що відповідно до численних рішень Конституційного суду України щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці повинно виплачуватись без обмеження максимальним розміром.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що на виконання вимог діючого законодавства позивачу з 01.01.2017 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 84% суддівської винагороди, що вказана в довідці.
13. Окремо Пенсійний орган зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2017 року по 04 січня 2017 року складає 10740 грн. згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
15. На час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (07.12.2015) діяла ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453) в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 1292-VIII.
16. Згодом зазначені положення ч. 3 ст. 141 Закону № 2453 Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
17. Керуючись ч. 2 ст. 70 Закону України „Про Конституційний Суд України, Конституційний Суд України визначив такий порядок виконання цього рішення: ч. 3 ст. 141 Закону № 2453-VІ у редакції Закону № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає ч. 3 ст. 141 Закону 2453-VІ до внесення змін Законом № 213-VIII, тобто у редакції Закону України „Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ, а саме: „Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".