ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №826/15757/17
адміністративне провадження №К/9901/2304/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Васильченко І.П. від 15 серпня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Безименної Н.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю. від 18 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", відповідач), в якому просила:
- визнати незаконною відмову відповідача у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - як вкладника Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківський "Поточний рахунок "Ощадний" НОМЕР_3 від 06 листопада 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з якими позивачу має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за рахунок Фонду, однак, Уповноважена особа в порушення вимог чинного законодавства не включила позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку, що порушує майнові права позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено та, крім того, визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 21708016) від 01 червня 2016 року № 42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині, що стосується встановлення нікчемності правочинів (транзакцій) від 19 травня 2016 року відносно зарахування 83 000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3, відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визнання нікчемною транзакції щодо зарахування коштів на рахунок позивача та невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, є протиправним, оскільки такі дії відповідача суперечать положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року скасовано у частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 01 червня 2016 року № 42/2; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Частково задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з правової позиції, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а, відповідно до якої правова природа наказу про застосування наслідків нікчемності договорів унеможливлює здійснення судового розгляду справи у частині визнання такого наказу протиправним та скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням окружного адміністративного суду м. Києва та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 16 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі № 826/15757/17, витребувано матеріали адміністративної справи та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (клієнт) та ПАТ "Банк Михайлівський" (банк) укладено договір НОМЕР_3 від 06 листопада 2015 року банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний", за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язується оплачувати послуги банку.
06 травня 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - ТОВ "ІРЦ") уклали договір № 980-002-000234788 "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ "ІРЦ" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (пункт 1.1 договору).
За умовами, визначеними у пункт 1.2 договору, сума коштів - 83000,00 грн, строк користування коштами - не більше 91 дня, кошти передаються з дати укладання цього договору по 05 серпня 2016 року, розмір процентів за користування коштами - ставка: 32,3% річних після утримання податку з таких процентів, періодичність сплати нарахованих процентів - щомісячно, при достроковому поверненні коштів - не пізніше дня повернення коштів, проценти сплачуються у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_2 та кошти повертаються у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський", код банку 380935.
Згідно з платіжним дорученням № 1003053 від 06 травня 2016 року позивачем перераховано грошові кошти в сумі 83000,00 грн з власного рахунку на рахунок ТОВ "ІРЦ" з призначенням платежу - перерахування залучених коштів згідно договору № 980-002-000234788 від 06 травня 2016 року.
Відповідно до довідки № ЗГ4/1340 від 02 вересня 2016 року про стан рахунку № НОМЕР_1 платіжним дорученнями від 19 травня 2016 року № 28900 ТОВ ІРЦ" перерахувало позивачу кошти у сумі 83000,00 грн як повернення коштів згідно з договором № 980-002-000234788 від 06 травня 2016 року.
На підставі рішення Національного банку України (далі - НБУ) від 23 травня 2016 року № 14 "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року. 13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнка Ю.П.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01 вересня 2016 року змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01 червня 2016 року № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в акті № 2 від 01 червня 2016 року комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "ІРЦ" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн, в тому числі перераховані кошти на рахунки позивача у загальному розмірі 83707,58 грн (згідно витягу з додатку 2 до акта № 2 від 01 червня 2016 року), у відповідності до положень підпунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що результатом виявлення нікчемних правочинів і відповідно невключення осіб, за участю яких вони вчинялися, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування є недопущення необґрунтованого збільшення розміру кредиторських вимог у відповідності до статті 29 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і, відповідно, захист прав кредиторів всіх черг та недопущення порушення правил черговості задоволення вимог кредиторів згідно зі статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що свідчить про правомірність прийнятого рішення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закон постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, якою частково скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року, відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ рішення від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу НОМЕР_3 від 06 листопада 2015 року, знаходилась сума 83 000 грн. Вказані кошти були перераховані ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що як на підставу нікчемності правочину щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" Уповноважена особа Фонду посилається на пункти 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.