ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №826/1126/16
адміністративне провадження №К/9901/13344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Шулежка В.П. від 26 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Степанюка А.Г., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 12 липня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта банк", відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа 1), ОСОБА_2 (далі - третя особа 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року № 010-09510-120215, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ "Дельта Банк";
- зобов`язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року № 010-09510-120215 у розмірі 198 565,26 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним договору банківського вкладу № 010-09510-120215 від 12 лютого 2015 року; висновок про нікчемність укладеного з позивачем правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже, є необґрунтованим і безпідставним, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним спірного договору та застосування до нього правових наслідків недійсності відповідачем не доведено, а судами не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 29 липня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/1126/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 826/1126/16 суддею Верховного Суду Берназюком Я.О.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання безпроцентної позики від 21 серпня 2014 року у розмірі 8 500,00 доларів США зі строком повернення до 21 лютого 2015 року.
12 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу № 010-09510-120215, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 та приймає від вкладника шляхом зарахування вкладу на рахунок з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку у день укладення сторонами цього договору. Вклад залучається на строк, що обчислюється з дати його зарахування на рахунок по дату повернення вкладу - 11 серпня 2015 року.
Крім того, між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 12 лютого 2015 року до договору від 12 лютого 2015 року № 010-09510-120215, за якою сторони домовилися викласти пункт 1.8 статті 1 договору в наступній редакції: " 1.8 Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".
Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 45785984 від 12 лютого 2015 року ОСОБА_2 перераховує на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кошти у розмірі 8 000,00 доларів США.
Зі змісту рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 07 квітня 2015 року у справі № 14-11/03/15 судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість за договором про надання безпроцентної позики від 21 серпня 2014 року була частково погашена третьою особою 2 за рахунок безготівкового переказу коштів на депозитний рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Дельта Банк".
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно якого з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08 квітня 2015 року № 71 внесено зміни до рішення від 02 березня 2015 року № 51 та вказано, що тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 6 місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.
У подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03 серпня 2015 року № 147 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02 жовтня 2015 року.
Наказом Уповноваженої особи від 16 вересня 2015 року № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" у зв`язку з виявленням комісією нікчемних правочинів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" приписано застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі до договору № 010-09510-120215 від 12 лютого 2015 року.
У зв`язку з викладеним Уповноваженою особою на адресу позивача було направлено повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/620 про нікчемність правочину.
Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "Дельта Банк".
05 жовтня 2015 року згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 181 від 02 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та призначено Кадирова Владислава Володимировича Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 03 жовтня 2017 року включно.
На офіційному сайті ФГВФО опубліковано оголошення про те, що з 08 жовтня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Дельта Банк" з 08 жовтня 2015 року по 18 листопада 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - АТ "Ощадбанк", АТ "Укрексімбанк", АБ "Укргазбанк".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що за результатами перевірки, було вирішено питання про нікчемність спірного договору банківського вкладу, зокрема, як такого, що підпадає під ознаки нікчемності, визначені пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки за таким договором платником здійснено платіж на користь позивача, який надає такому платнику, як кредитору, переваги у вигляді: отримання за рахунок Фонду суми відшкодування більшої, ніж передбачена Законом, а також надає такому платнику перевагу у вигляді можливості отримання грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку, за рахунок виплати ФГВФО.
Від позивача відзиву або заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.