Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 234/17353/16-ц
провадження № 61-30614св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Ігнатенка В.М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Артемсіль",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського районного суду Донецької області від 13 червня 2017 року у складі головуючого-судді Літовки В.В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2017 року у складі суддів: Жданової В.С., Будулуци М.С., Санікової О.С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Артемсіль" (далі - ДП "Артемсіль") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та затримку видачі трудової книжки.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він працював у ДП "Артемсіль" з 03 березня 2014 року, наказом № 282-к від 18 серпня 2014 року був звільнений з посади фінансового директора з 02 червня 2014 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Рішенням Краматорського районного суду Донецької області від 15 вересня 2015 року його поновлено на роботі, зобов`язано відповідача видати йому трудову книжку та стягнуто на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02 червня 2014 року до 15 вересня 2015 року в сумі 177 495,34 грн. На виконання вказаного рішення його поновлено на посаді фінансового директора ДП "Артемсіль", а 02 листопада 2015 року звільнено на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, за згодою сторін, проте не здійснено виплату стягнутої заробітної плати в повному обсязі, а саме в розмірі 56 751,56 грн та не видано трудову книжку.
Посилаючись на викладене та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку заробітної плати та невидачу трудової книжки, починаючи з 03 листопада 2015 року по день ухвалення рішення у справі, виходячи з його середньодобового заробітку в розмірі 841,37 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Краматорського районного суду Донецької області від 13 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем в повному обсязі виконано рішення суду про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/234/2430/15 від 28 вересня 2015 року про стягнення з ДП "Артемсіль" на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 02 червня 2014 року до 15 вересня 2015 року, у зв`язку з його виконанням. Оригінал трудової книжки позивача був втрачений, а від отримання дублікату він відмовився, тому вина ДП "Артемсіль" у затримці видачі трудової книжки, яку пропонувалося отримати позивачу протягом всього часу розгляду справи, відсутня.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Краматорського районного суду Донецької області від 13 червня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вина відповідача у затримці видачі трудової книжки відсутня.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачу до теперішнього часу не видано трудову книжку чи її дублікат, який відповідач не оформлює відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що є грубим порушенням трудового законодавства і трудових прав позивача. Суди фактично визнали правомірною протиправну дію відповідача, та прийняли до уваги надані ним документи, які містять помилкові відомості та порушують права працівника.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У поданих 20 вересня 2017 року запереченнях, ДП "Артемсіль" просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилили, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що вина підприємства у затримці видачі трудової книжки позивачу відсутня, більш того, під час судових засідань позивачу неодноразово пропонувалося отримати трудову книжку за місцем її знаходження, а саме у відділі кадрів ДП "Артемсіль", що проігноровано останнім.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
24 травня 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 працював у ДП "Артемсіль" на посаді фінансового директора.
Наказом № 282-к від 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з посади фінансового директора з 02 червня 2014 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.