Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 727/6606/16-ц
провадження № 61-36055св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Яремка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 12 жовтня 2010 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 133/2010. Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору банк надав позичальнику кредит на купівлю автомобіля у сумі 273 688,00 грн, із терміном повернення кредиту - 12 жовтня 2016 року.
Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка у розмірі 0,01 % від суми кредиту. Відповідно до пунктів 2.4.1, 2.4.2 кредитного договору, проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із такого розрахунку: рік рівний 360 дням, місяць рівний календарній кількості днів та сплачуються згідно з пунктом 2.5 кредитного договору. Розрахунок процентів за користування кредитними коштами здійснюється у валюті кредиту, щомісячно в день сплати, який визначений у графіку, наведеному у додатку № 1 до кредитного договору.
Згідно з пунктом 2.5.1 кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно до дати, встановленої у графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених у графіку. Пунктом 2.7.1 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому, або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов`язань за кредитним договором.
Позивач вказує, що ним виконані договірні зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, проте відповідач своїх зобов`язань не виконав. Відповідач постійно порушує свої зобов`язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. При цьому пунктом 4.3 кредитного договору визначено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 % від суми невиконаних зобов`язань, строк сплати яких настав.
Станом на 18 серпня 2016 року заборгованість відповідача перед банком складає
61 458,59 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 30 360,00 грн, за відсотками -
1,60 грн, комісія за РО - 23 263,48 грн, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 7 833,51 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "ВіЕйБі Банк" просило стягнути з
ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором
від 12 жовтня 2010 року № 133/2010 у розмірі 61 458,59 грн.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до
ПАТ "ВіЕйБі Банк", у якому просив стягнути із відповідача надмірно сплачені грошові кошти у сумі 121 455,94 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 12 жовтня 2010 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ним укладений кредитний договір № 133/2010, згідно із яким він отримав у ПАТ "ВіЕйБі Банк" у позику грошові кошти у сумі 273 688,00 грн та зобов`язався повернути їх у строк до 12 жовтня 2016 року зі сплатою щомісячно відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних та комісії за розрахункове обслуговування кредитних коштів у розмірі 1,00 % річних.
Зазначає, що у період із дня отримання кредиту і до моменту звернення із зустрічним позовом до суду він вчасно виконував свої зобов`язання. Проте, звернувшись до спеціаліста-фінансиста ОСОБА_3 з метою дослідження спірного договору та його виконання, отримав висновок про те, що за весь цей час банк на порушення умов кредитного договору надмірно отримав від ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 121 455,94 грн, що підтверджується відповідним розрахунком, виходячи з умов договору, а саме: плата за користування кредитними коштами у сумі 0,01 % річних; щомісячна комісія за обслуговування кредиту у розмірі 1 % річних від суми кредиту; одноразова комісія за надання кредиту у розмірі 2,5 % річних від суми кредиту.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2017 року у задоволенні первісного позову ПАТ "ВіЕйБі Банк" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь ОСОБА_1 надмірно сплачені грошові кошти за кредитним договором від 12 жовтня 2010 року № 133/2010 у сумі 121 455,94 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що вимоги ОСОБА_1 є доведеними та обґрунтованими, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи
від 16 березня 2017 року № 221, у якому зазначено, що заборгованість у
ОСОБА_1 перед ПАТ "ВіЕйБі Банк" за кредитним договором від 12 жовтня
2010 року № 133/2010 станом на 10 жовтня 2016 року відсутня.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення первісного позову ПАТ "ВіЕйБі Банк". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованість за кредитним договором від 12 жовтня 2010 року № 133/2010 у розмірі 38 195,11 грн, із яких: кредит - 30 360 грн, відсотки - 1,60 грн, штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 7 833,51 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що висновок судово-економічної експертизи від 16 березня 2017 року № 221 не є належним та допустимим доказом у справі, а тому підлягає стягненню заборгованість за кредитом, проте не підлягає стягненню комісія за обслуговування кредиту, оскільки така комісія суперечить особливостям регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту, що встановлені Законом України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Чернівецької області
від 05 квітня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 доведено факт переплати на користь банку коштів у сумі
134 806,00 грн та відсутність у нього заборгованості перед ПАТ "ВіЕйБі Банк", що підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 16 березня 2017 року № 221, проте апеляційний суд критично поставився до зазначеного висновку експерта та вважав, що відсутні підстави для врахування висновку вказаної судово-економічної експертизи від 16 березня 2017 року № 221, як належного та допустимого доказу у справі.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 22 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарги підлягає задоволенню.
Судом установлено, що 12 жовтня 2010 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та
ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 133/2010. Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 273 688,00 грн у порядку і на умовах, визначених цим договором, на купівлю нового автомобіля. Кредитні кошти надано строком до 12 жовтня 2016 року включно, якщо тільки інший строк користування не буде встановлено домовленостями сторін чи умовами цього договору (пункт 1.2 договору). Пунктом 1.3 договору передбачено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 0,01 % річних від суми кредиту. Відповідно до пункту 1.3.1 кредитного договору за обслуговування кредиту встановлюється щомісячна комісія у розмірі 1 % річних від суми кредиту. Також пункт 1.3.2 кредитного договору передбачає одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 2,5 % річних від суми кредиту.
Відповідно до підпунктів 2.4.1, 2.4.2 кредитного договору, проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із такого розрахунку: рік рівний 360 дням, місяць рівний календарній кількості днів, та сплачуються згідно із пунктом 2.5 кредитного договору. Розрахунок процентів за користування кредитними коштами здійснюється у валюті кредиту, щомісячно в день сплати, який визначений у графіку, наведеному у додатку № 1 до кредитного договору.
Згідно із пунктом 2.5.1 кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно до дати, встановленої у графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення частини кредиту, процентів та інших платежів, встановлених у графіку. Пунктом 2.7.1 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому, або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов`язань за кредитним договором.