Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 545/820/17
провадження № 61-25925св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави,
третя особа 1 - Степненська сільська рада Полтавського району,
третя особа 2 -Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Полтавської області у складі суддів: Абрамова П. С., Дорош А. І., Гальонкіна С. А. від 03 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави, який в ході розгляду справи уточнив, та остаточно просив:
- визнати неправомірною відмову квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави у підписанні акта погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 для передачі йому у власність земельної ділянки площею 2,00 га в с. Степне Полтавського району Полтавської області;
- визнати за ним право на затвердження Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області землевпорядної документації без погодження меж із суміжним землекористувачем - квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави з метою передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Степненської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту.
Позов мотивовано тим, що наказом від 08 квітня 2016 року № 2601-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Степненської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Після виготовлення документації відповідний проект землеустрою був погоджений головою Степненської сільської ради та сусіднім землекористувачем ОСОБА_3, проте квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави, який також є користувачем суміжної ділянки, відмовив ОСОБА_1 у підписанні відповідного акта, посилаючись на незаконність розпорядження від 29 липня 2003 року № 493 голови Полтавської районної державної адміністрації "Про зміну категорії земельної ділянки та передачу її до земель запасу".
Оскільки спір стосовно меж земельної ділянки органами місцевого самоврядування залишився не вирішеним, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави у підписанні акту погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 для передачі йому у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, в с. Степне Полтавського району Полтавської області. Визнано за ОСОБА_1 право на затвердження Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області землевпорядної документації без погодження меж із суміжним землекористувачем - квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави, з метою передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2,00 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Степненської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини, виходив з доведеності позивачем факту порушення його прав на приватизацію земельної ділянки внаслідок відмови відповідача, як суміжного власника, підписати акт погодження межових знаків, що є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 03 липня 2017 року апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Збройних сил України задоволено частково, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що усунення перешкод у реалізації права на приватизацію земельної ділянки шляхом визнання безпідставною відмови від підпису під актом, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач, вважаючи розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 29 липня 2003 року № 493 "Про зміну категорії земельної ділянки та передачу її до земель запасу" незаконним, не оскаржив його у судовому порядку. Апеляційним судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 звертався для вирішення цього спору до Степненської сільської ради, проте отримав відмову.
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу № 545/820/17 з Полтавського районного суду Полтавської області та зупинено виконання рішення апеляційного суду від 03 липня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава судового збору в розмірі 1 760 грн до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2017 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08 квітня 2016 року № 2601-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Степненської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
З метою виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивач уклав договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 про надання послуг з виготовлення проекту землеустрою. Після виготовлення проект землеустрою був погоджений головою Степненської сільської ради та сусіднім землекористувачем ОСОБА_3 .
Одним із суміжних землекористувачів є квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави. У зв`язку із цим позивач звернувся до квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави для підписання відповідного акту.
У грудні 2016 року ОСОБА_1 отримав письмову відмову від квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави з посиланням на те, що розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації "Про зміну категорії земельної ділянки та передачу її до земель запасу" від 29 липня 2003 року № 493 прийняте із порушенням чинного законодавства. Акт приймання-передачі межових знаків на зберігання відповідач підписувати також відмовився.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.