Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 465/3756/17
провадження № 51-266км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Новіцького П.М. на вирок Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140080001430, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 01 вересня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за попереднім вироком призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 квітня 2017 року близько 13:55 у приміщенні магазину "ПланетАвто" на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові повторно таємно викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон вартістю 9800 грн.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу захисника Новіцького П.М., вирок місцевого суду змінив у частині застосування положень ст. 71 КК, виключив із мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання на необхідність призначення покарання ОСОБА_1 із застосуванням указаної норми кримінального закону, ухваливши вважати останнього засудженим за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, а в решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та, за змістом скарги, призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що місцевий суд обґрунтував вирок недопустимим доказом - відеозаписом із місця злочину, який було отримано в позапроцесуальний спосіб і який не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 злочину, не оглянув речового доказу - викраденого телефону. Захисник стверджує, що всупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 91, п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у кримінальному провадженні не встановлено розміру завданої потерпілому шкоди, оскільки довідка про вартість мобільного телефону не може бути підтвердженням зазначеної обставини. На думку захисника, апеляційний суд не звернув уваги на вказані порушення, не усунув їх, безпідставно відмовив захиснику в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, не надав вичерпних відповідей на доводи скарги, через що рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, місцевий суд дійшов відповідно до вимог ст. 370 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно з положеннями ст. 94 КПК.
Такий висновок місцевий суд обґрунтував, зокрема, показаннями, наданими в суді обвинуваченим ОСОБА_1, який підтвердив факт вчинення ним крадіжки мобільного телефону з магазину "ПланетАвто", даними протоколів слідчих дій, довідки про вартість мобільного телефону, записом камери відеоспостереження з магазину та іншими письмовими доказами.
Безпідставними й такими, що та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, є доводи захисника про недопустимість як доказу диску з відеозаписом, оскільки слідчий отримав його у спосіб, не передбачений кримінальним процесуальним законом.
Так, відповідно до положень п. 3 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 56 КПК потерпілий протягом кримінального провадження має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду (в тому числі й на підтвердження своєї заяви).
А згідно зі ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ч. 1); до документів за умови наявних у них відомостей, передбачених ч. 1 першою цієї статті, можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (в тому числі електронні, п. 1 ч. 2).