Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 418/2434/18
провадження № 61-10590св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Міловського районного нотаріального округу Луганської області Подольський Роман Валентинович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 19 лютого 2019 року в складі судді Шовкуна В. О. та постанову Луганського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів Стахової Н. В.,Карташова О. Ю., Луганської В. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - УВД ФСС України у Луганській області) в особі Біловодського відділення УВД ФСС України у Луганській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач просив визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 лютого 2018 року № 219, видане приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Подольським Р. В., недійсним у частині включення до складу спадщини ОСОБА_1 недоотриманих за життя ОСОБА_2 (його матір`ю) сум щомісячних страхових виплат за період з 01 грудня 2014 року по 18 березня 2017 року, враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 січня 2017 року, з 01 березня 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року в розмірі 8 204,07 грн.
Також просив стягнути з ОСОБА_1 на користь УВД ФСС у Луганській області сплачений згідно платіжного доручення від 24 вересня 2018 року № 1760 судовий збір у сумі 1 762,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Подольським Р. В. 20 лютого 2018 року на ім`я відповідача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті його матері - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово непідконтрольній території України в м. Сорокине (колишньому Краснодоні) Луганської області. Позивач вважає, що сума страхових виплат не може входити до складу спадщини померлої ОСОБА_2, оскільки остання не набула права на щомісячні страхові виплати за вищевказаний період та не зверталася до робочих органів Фонду соціального страхування України на території підконтрольній владі України, тому приватним нотаріусом неправомірно до складу спадщини включено суму страхових виплат померлої у розмірі 8 204,07 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Міловського районного суду Луганської області від 19 лютого 2019 року у задоволення позовних вимог УВД ФСС України у Луганській області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 не була зобов`язана переміщуватися з тимчасово окупованої території України для звернення про продовження страхових виплат, відсутність такого звернення не є підставою для припинення страхових виплат, а тому приватний нотаріус Міловського районного нотаріального округу Луганської області правомірно видав свідоцтво про право на спадщину за законом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 19 лютого 2019 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу УВД ФСС України у Луганській областів особі Біловодського відділення УВД ФСС України у Луганській області, суд апеляційної інстанції зазначив, щопідстав для визнання свідоцтва про право на спадщину в частині включення до складу спадщини страхових сум на загальну суму 8 204,07 грн немає, оскільки страхові виплати призначалися потерпілій ОСОБА_2 пожиттєво, постанова про припинення цих виплат відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області в м. Краснодоні не виносилася, а тому ці виплати увійшли до складу спадщини, право на яку має відповідач.
Доводи апеляційної скарги про те, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області в м. Краснодоні не переміщено на територію України, до уваги не приймалися, оскільки законодавчим актами не передбачено припинення страхових виплат потерпілим, які не перемістилися з тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.
Тому суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, УВД ФСС України у Луганській областів особі Біловодського відділення УВД ФСС України у Луганській області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 418/2434/18, витребувано її з Міловського районного суду Луганської області тазупинено дію заочного рішення Міловського районного суду Луганської області від 19 лютого 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12 липня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд ухвалив рішення неправильно застосувавши норми матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
На момент смерті спадкодавця - ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності за період з 01 грудня 2014 року до 18 серпня 2017 року спадкодавцю нараховані не були, а відтак в розумінні статті 1227 ЦК України не можуть належати спадкодавцю та не можуть входити до складу спадщини.
Суд першої інстанції вийшов за межі предмету розгляду цивільної справи № 418/2434/18, оскільки суд в рамках справи не мав повноважень щодо надання правової оцінки діям органів Фонду соціального страхування України щодо припинення нарахування та здійснення щомісячної страхової виплати потерпілій ОСОБА_2 .
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 не надіслав заперечення на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сорокине (колишньому Краснодоні) Луганської області. Згідно запиту приватного нотаріуса Подольського Р. В. від 02 жовтня 2017 року витребувано інформацію про заборгованість, яка виникла за Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перед ОСОБА_2 .
Згідно наданої довідки УВД ФСС України у Луганській області від 18 жовтня 2017 року № 03/1626 потерпілій ОСОБА_2 не виплачено щомісячні страхові виплати за липень - грудень 2014 року на загальну суму 1 281,65 грн, також не донараховано потерпілій страхові виплати з 01 грудня 2014 року по 18 березня 2017 року, враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 січня 2017 року, з 01 березня 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року на суму 8 204,07 грн. Загальна сума недоотриманих страхових виплат складає 9 485,72 грн.
ОСОБА_1 , який є сином потерпілої, 20 лютого 2018 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається з суми страхової виплати в розмірі 8 204,07 грн за період з 01 грудня 2014 року по 18 березня 2017 року, враховуючи перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 січня 2017 року, з 01 березня 2017 року та доплату по перерахунку щомісячних страхових виплат з 01 березня 2014 року.
ОСОБА_2 перебувала на обліку та отримувала щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Луганської області в м. Краснодоні.
Постанова відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області в м. Краснодоні про припинення страхових виплат потерпілій ОСОБА_2 відсутня.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані заочне рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.