Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 759/15847/16-ц
провадження № 61-29561св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду : Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року у складі судді Шум Л. М. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26 жовтня 2012 року між її чоловіком - ОСОБА_2 та ПАТ "Київенерго" укладено договір № 08012616815 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .
Між ОСОБА_2 та ПАТ "Київенерго" виникли розбіжності у нарахуваннях вартості спожитої електроенергії за цією адресою, у зв`язку з неврахуванням відповідачем обсягів спожитої електроенергії, вказаних у квитанціях на оплату електроенергії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Спадщину після смерті свого чоловіка прийняла позивач.
05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 отримала від відповідача попередження від 14 вересня 2016 року № 152853 про відключення електроенергії щодо об`єкта електропостачання у разі несплати боргу в розмірі 2 160,61 грн.
Позивачка з вказаною вимогою не погоджується, оскільки зазначена відповідачем заборгованість нарахована без врахування фактичних показників повіреного у встановленому порядку та опломбованого засобу обліку електронної енергії, а тому період нарахування вартості спожитої електричної енергії з 01 липня 2014 року по 01 листопада 2016 року вважає спірним.
Просила суд визнати дії відповідача щодо нарахування вартості послуг з електропостачання без врахування показів засобу обліку неправомірними та зобов`язати його у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили здійснити перерахунок вартості наданих послуг з електропостачання відповідно до показів засобу обліку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Київенерго" про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії задоволено.
Визнано дії ПАТ "Київенерго" щодо нарахування вартості послуг з електропостачання за договором від 26 жовтня 2012 року № 08012616815 про користування електричною енергією без врахування показів засобу обліку неправомірними.
Зобов`язано ПАТ "Київенерго", у місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили, здійснити перерахунок вартості наданих послуг з електропостачання за договором від 26 жовтня 2012 року № 08012616815 про користування електричною енергією за період з 01 липня 2014 року по 01 листопада 2016 року відповідно до показників засобу обліку, а саме: "день" - 19 975 кВт.год., за показниками з 043430 по 056078 та з 059493 по 066820, на суму 8 714,86 грн; "ніч" - 16 695 кВт.год., за показниками з 025203 по 037029 та з 038437 по 043306, на суму 3 8881,03 грн; в період з 13 грудня 2016 року по 04 лютого 2017 року - 1 647 кВт.год. на суму 751,03 грн, а всього - 13 346,92 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дії відповідача з нарахування вартості послуг з електропостачання за договором від 26 жовтня 2012 року № 08012616815 без врахування показів засобів обліку є такими, що порушують встановлене пунктом 19 Правил користування електричною енергією для населення право позивача на проведення розрахунків за спожиту електроенергію на підставі показів засобу обліку, а тому є неправомірними.
Не погодившись із цим рішенням, ПАТ "Київенерго" подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго" відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2017 року ПАТ "Київенерго" подало до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
07 вересня 2019 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач зазначила, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені. Просила в задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Спадкоємницею ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1, яка спадщину прийняла.
ОСОБА_2 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
За життя чоловік позивачки 26 жовтня 2012 року уклав з ПАТ "Київенерго" договір № 08012616815 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок № НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 неодноразово листами від 09 березня 2016 року та 18 квітня 2016 звертався до ПАТ "Київенерго" з вимогою скасування незаконних нарахувань вартості електроенергії, про невідповідність інформації щодо здійснення контрольного знімання у квітні, травні 2015 року показників лічильників електроенергії.
Позивачка у жовтні отримала від відповідача попередження від 14 вересня 2016 року № 152853 про припинення електропостачання до її квартири у разі несплати боргу в розмірі 2 160,61 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень статті 57 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.