Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 359/11036/13
провадження № 61-33652св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Процівська сільська рада Бориспільського району Київської області,
особа, яка подала апеляційну скаргу- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Гуля В. В., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом
до Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після смерті якого відкрилась спадщина, яка складалася
із земельних ділянок загальною площею 0,561 га, які знаходяться
на території АДРЕСА_2 . За час свого життя ОСОБА_3 заповіт
не склав, тому спадкування після його смерті здійснювалося за законом.
Зазначав, що його мати ОСОБА_4 на день смерті її чоловіка
ОСОБА_3 була зареєстрована та постійно проживала
по АДРЕСА_2, тому вона фактично прийняла спадщину після його смерті. Проте,
до нотаріальної контори ОСОБА_4 не зверталась, правовстановлюючого документа про право власності на спадкове майно вона не отримувала.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . За час свого життя вона склала заповіт, згідно з яким усе своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось вона заповіла йому. Він у встановленому законом порядку прийняв спадщину та набув право власності на спадкове майно.
Ураховуючи викладене та уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 просив суд визнати за ним право власності на земельні ділянки загальною площею 0,561 га, які знаходяться на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, а саме: площею 0,143 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; площею 0,170 га для ведення особистого селянського господарства; площею 0,116 га для ведення особистого селянського господарства; площею 0,1342 га для ведення особистого селянського господарства; на будинок
АДРЕСА_2
та на земельну ділянку площею 1,9999 га з цільовим призначенням
для ведення товарного сільськогосподарського виробництва що розташована у межах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 13 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до спадкової справи № 439, заведеної Бориспільською районною державною нотаріальною конторою Київської області 16 червня 2006 року, ОСОБА_2 протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, отже, він у порядку спадкування за заповітом набув право власності на земельні ділянки загальною площею 0,561 га, які знаходяться на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, а саме: на земельну ділянку площею 0,143 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку; на земельну ділянку площею 0,170 га для ведення особистого селянського господарства,
на земельну ділянку площею 0,116 га для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку площею 0,132 га для ведення особистого селянського господарства, на будинок АДРЕСА_2, а також на земельну ділянку площею 1,9999 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовується в межах Процівської сільської ради.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2014 року скасовано
і ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Процівської сільської ради Бориспільского району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції
не визначено коло спадкоємців та не залучено їх до розгляду цієї справи,
у матеріалах справи відсутня відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу. Крім того, не можливо встановити, що саме ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті
ОСОБА_3 , тому що написання імені ОСОБА_4 у свідоцтвах про шлюб,
у свідоцтвах про народження та у свідоцтві про смерть різниться, а, отже, на підставі цих доказів встановити, що це є одна і та ж людина неможливо. Ураховуючи вказане, ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, у неї не виникло право на спадкове майно, тому це право і не могло успадковуватись після її смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 28 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу
№ 359/11036/13-ц з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку
за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
04 червня 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду є незаконним та необґрунтованим.
Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на той факт,
що ОСОБА_2 на час смерті спадкодавця ОСОБА_3, який відповідно до свідоцтва про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав
із спадкодавцем, оскільки згідно з даними паспорта громадянина України
ОСОБА_2 , місцем реєстрації останнього є: АДРЕСА_2, але суд не врахував того,
що вказане місце реєстрації було зареєстровано 02 червня 2004 року, тобто вже після смерті спадкодавця ОСОБА_3 . Також вважає, що довідка Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області
від 10 лютого 2017 року, яку ОСОБА_2 надає на підтвердження факту проживання за зазначеною адресою, на його думку, є неправдивою
та суперечить даним паспорту громадянина України ОСОБА_2 .
Зазначав, що висновки апеляційного суду про те, що у нього були відсутні підстави для звернення з позовною заявою до суду суперечать нормам матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
що затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 14 червня
1994 року № 18/5 він не мав підстав для одержання в нотаріальній конторі свідоцтво на право на спадщину на усе спадкове майно, тому звернувся
з цим позовом до суду.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних
і кримінальних справ представником ОСОБА_2 - ОСОБА_6 було подано заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначав, що ОСОБА_2 (особа, яка подавала апеляційну скаргу) на час відкриття спадщини проживав з батьками, а тому не звертався до нотаріуса із заявою
про прийняття спадщини, так як прийняв її відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.
Посилався на пункт 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до якого у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець