Постанова
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 404/2117/15-ц
провадження № 61-19053св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - виконуючий обов`язки прокурора м. Кіровограда в інтересах держави,
відповідач 1 - Кіровоградська міська рада,
відповідач 2 - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокуратура Кіровоградської області на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л.В., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року виконуючий обов`язки прокурора м. Кіровограда в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що пунктом 134 рішення Кіровоградської міської ради від 26 вересня 2006 року № 112 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність громадянам міста Кіровограда за рахунок земель запасу в районі АДРЕСА_1 згідно зі схемою планування, розробленою під забудову індивідуальними житловими будинками для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з додатком. Згідно пункту 31 додатку 5 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 000,00 кв. м у власність надано ОСОБА_1 .
Рішенням Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року № 1522 затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність площею 1 000,00 кв. м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов`язаних із вилученням земельної ділянки. Пунктом 2 рішення вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 .
На підставі цього рішення ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 29 грудня 2009 року.
Генеральним планом м. Кіровограда, затвердженим рішенням Кіровоградської міської ради від 12 вересня 2000 року № 627, земельна ділянка в районі АДРЕСА_1, передана у власність ОСОБА_1, віднесена до території зелених насаджень загального користування. Зміни до містобудівної документації у встановленому законом порядку, стосовно зазначеної земельної території, не вносились.
Таким чином, земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_1, відноситься до земель загального користування населеного пункту, а тому не могла бути передана у приватну власність.
Згідно з планом зонування території міста Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17 вересня 2013 року № 2456, на сьогоднішній день спірна земельна ділянка знаходиться в рекреаційних зонах активного відпочинку, тобто використання її для будівництва будівель і споруд суперечить містобудівній документації.
Оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку видано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке є незаконним, зазначений державний акт є недійсним та підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню міській раді.
Позивач просив визнати недійсним рішення Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року № 1522, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 29 грудня 2009 року, зобов`язати ОСОБА_1 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м кадастровий номер НОМЕР_2, шляхом складання акту приймання-передачі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 жовтня 2016 року позов задоволено.
Визнано недійсним рішення Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року № 1522 "Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 (в районі автодрому ).
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 29 грудня 2009 року ОСОБА_1, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010939002190.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м з кадастровим номером НОМЕР_2, нормативна грошова оцінка якої становить - 205 144,38 грн, шляхом складання акту приймання-передачі.
Суд дійшов висновку, що земельна ділянка передана Кіровоградською міською радою у власність ОСОБА_1 з порушенням чинного земельного законодавства, а позовна давність прокурором не пропущена, оскільки про порушення прав держави він дізнався під час прокурорської перевірки у 2015 році.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2016 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 жовтня 2016 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням вимог чинного законодавства. Проте зазначив, що прокурор міг дізнатись про порушення прав держави, на захист яких подано позов, одразу після винесення оскаржуваних рішень міської ради та передачі земельної ділянки відповідачеві та подати позов в межах позовної давності. Будь-яких доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності матеріали справи не містять.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі № 404/2117/15 і витребувано її з Кіровського районного суду м. Кіровограда.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
07 травня 2018 року справу № 404/2117/15 передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу № 404/2117/15 призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю .
Узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2017 року заступник прокурора Кіровоградської області подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржене рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом помилково застосовано статтю 267 ЦК України, оскільки початком перебігу позовної давності є не день прийняття оскарженого рішення Кіровоградською міською радою, а день коли прокурору стало відомо про порушення вимог законодавства за результатами перевірки, проведеної у лютому 2015 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У червні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, у яких просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Указувала, що в матеріалах справи є достатньо доказів, що прокурор міг знати про порушене право держави, на захист якого подано позов, одразу після винесення оскаржуваних рішень міської ради та передачі земельної ділянки відповідачеві та подати позов у межах позовної давності. Прокурором не доведено поважності причин пропуску позовної давності.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що пунктом 134 рішення Кіровоградської міської ради від 26 вересня 2006 року № 112 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність громадянам міста Кіровограда за рахунок земель запасу в районі АДРЕСА_1 (автодрому) згідно зі схемою планування, розробленою під забудову індивідуальними житловими будинками для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з додатком. Згідно пункту 31 додатку 5 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 000,00 кв. м у власність надано ОСОБА_1
28 листопада 2006 року прокурором м. Кіровограда внесено протест на зазначене рішення міської ради. В протесті прокурор посилаючись на порушення Регламенту міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення, а також на порушення норм земельного законодавства, зокрема, статті 39 ЗК України, просив скасувати рішення ради.
За наслідками розгляду протесту прокурора рішення ради від 26 вересня 2006 року № 112 скасовано рішенням Кіровоградської міської ради від 12 грудня 2006 року № 180.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 06 листопада 2008 року № 1522 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність площею 1 000,00 кв. м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .
На підставі цього рішення ОСОБА_1 29 грудня 2009 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статті 83 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).