Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 310/6076/16-ц
провадження № 61-38026св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Запорізької області, у складі суддів: Гончар М. С., Кочеткова І. В., Маловічко С. В., від 26 квітня 2018 року.
Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку недійсним та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у березні 2004 року вона купила у ОСОБА_2 1/2 частину будинку
АДРЕСА_1 . Рішенням Бердянського районного суду Запорізької області від 09 липня 2004 року у справі № 2-6698/2004 визнано дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини вказаного будинку, укладений 16 березня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказувала що у зазначеному будинку більшу частину часу вона не проживала, тому ОСОБА_2 у її відсутність наглядала за цією частиною будинку, користуючись нею. ОСОБА_2 переконала її видати на її ім`я довіреність для того, щоб вона могла через суд узаконити самовільні будівлі. 17 травня 2011 року вона склала на ім`я ОСОБА_2 довіреність строком на п`ять років. Після цього вона постійно приїздила до
м. Бердянська та проживала у своїй частині будинку. Після чергового приїзду до м. Бердянська влітку 2015 року вона повідомила ОСОБА_2, що має намір переїхати до м. Бердянська у свою частину будинку на постійне місце проживання. Зазначала, що ОСОБА_2 вступила у зловмисну домовленість зі своєю родичкою ОСОБА_3 та запропонувала їй купити 1/2 частину будинку, що належить їй, на що та погодилася. ОСОБА_2 попросила її надати їй чергову довіреність, пославшись на те, що термін дії попередньої вже закінчився. 02 вересня 2015 року вона надала їй нову довіреність, хоча, як вона пізніше дізналася, термін дії попередньої довіреності закінчувався тільки 16 травня 2016 року. Зібравши усі документи, діючи за зловмисною домовленістю з
ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 17 травня 2011 року, ОСОБА_2 продала частину будинку на користь ОСОБА_3 Зазначала, що вона не мала наміру продавати свою частину будинку, що підтверджується скасуванням виданих нею на ім`я ОСОБА_2 довіреностей від 17 травня 2011 року та від 02 вересня 2015 року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_1, укладений 15 вересня
2015 року між її представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на підставі статті 232 ЦК України; визнати за нею право власності
на 1/2 частину будинку, розташованого на земельній ділянці,
площею 0,0283 га, що складається з житлового будинку, загальною площею 39,2 кв. м, житловою площею 29,5 кв. м, і позначений у плані літерою "А" з прилеглими до нього господарськими будовами і спорудами: тамбур цегляний - 1,5 кв. м, літера "а"; прибудова цегляна - 4,2 кв. м, літера "а1"; житлова прибудова цегляна, загальною площею 42,7 кв. м і житловою площею 33,6 кв. м, позначена в плані літерою "А1"; прибудова цегляна -
5,3 кв. м, позначена літерою "а2"; ґанок цементний до "а2", мансарда дерев`яна - 20,4 кв. м, літера "Мс"; сарай цегляний - 27,4 кв. м, літера "Б"; сарай цегляний - 20,0 кв. м, літера "В"; вбиральня цегляна літера "Ж"; навіс без обшивки - 6,0 кв. м, літера "З"; ворота металеві № 2, замощення цементні № 1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, у складі судді Дністрян О. М., від 06 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір було укладено внаслідок зловмисної домовленості між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому відсутні підстави для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку недійсним та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину будинку. Видана на ім`я ОСОБА_2 довіреність не була скасована ОСОБА_1 на час укладення спірного договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_1, укладений 15 вересня 2015 року між представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку
АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці, площею 0,0283 га.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач довела факт зловмисної домовленості представника позивача з ОСОБА_3, оскільки це визнавалось відповідачами, які не заперечували, що між позивачем та ОСОБА_2 мали місце неприязні відносини, а
ОСОБА_2 при укладенні спірного договору діяла у своїх інтересах, всупереч інтересів довірителя ОСОБА_1 Покупець ОСОБА_3 не сплачувала ОСОБА_2 грошові кошти за частину будинку, а ОСОБА_2 не повідомляла ОСОБА_1 про укладення спірного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що факт неотримання
ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_3 не може сам по собі свідчити про зловмисну домовленість представника продавця з покупцем. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що довіреність від 17 травня
2011 року містить положення, відповідно до яких ОСОБА_2 не обмежена у праві на розпорядження спірним будинком. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що відповідачі не заперечували домовленість між ними спростовуються тим, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 неодноразово зазначала про відсутність будь-якої зловмисної домовленості з ОСОБА_2 щодо вчинення спірного правочину. Факт того, що ОСОБА_2 не передала грошові кошти за продаж будинку ОСОБА_1 не може свідчити про заподіяння останній збитків, оскільки вона не позбавлена можливості стягнути зазначені грошові кошти у судовому порядку.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
29 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Бердянського районного суду Запорізької області від 09 липня 2004 року у справі № 2-6698/2004 визнано дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного будинку (т. 1,
а. с. 8).
17 травня 2011 року ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Четвертої Львівської державної нотаріальної контори за № 3-2042, уповноважила ОСОБА_2, зокрема, укладати всі передбачені законом договори та укладати договори, які хоч і не передбачені законом, але йому не протирічать: продавати, міняти, здавати в оренду (найм) майно тощо, для чого надала їй право підписувати відповідні договори. Довіреність була видана строком на п`ять років (т. 1, а. с. 10, 138). Довіреність діяла до 29 жовтня 2015 року (т. 1, а. с. 140).