ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №817/1275/16
адміністративне провадження №К/9901/17270/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Рівненській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Березнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 (суддя Дорошенко Н.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 (колегія суддів у складі: Франовської К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач, ГУНП в Рівненській області), де третя особа - Березнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу ГУНП в Рівненській області від 25.04.2016 № 830 про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Березнівського відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та звільнення його зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Рівненській області від 25.05.2016 № 113 о/с про звільнення зі служби в поліції слідчого СВ Березнівського відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1;
- поновити позивача на посаді слідчого СВ Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області з 26.05.2016;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 26.05.2016 по день постановлення рішення у справі, виходячи з розрахунку середньомісячної заробітної плати - 4370,00 грн. за місяць;
- рішення суду в частині його поновлення на посаді слідчого СВ Березнівського відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Позов мотивовано тим, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів Національної поліції слугувало повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у рамках проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016180000000056, внесеного 31.03.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, відповідальність за який передбачена частиною третьою статті 368 КК України, при цьому твердження, наведені в повідомленні про підозру, майже повністю перенесено в наказ від 25.04.2016 № 830. Про вчинення будь-яких інших негативних проступків, які не пов`язані з діями позивача, зазначеними в повідомленні про підозру, та могли бути визнані дисциплінарним проступком, під час проведення службового розслідування не встановлено. Тому вважає протиправним наказ від 25.04.2016 № 830.
Позивач зазначає, що вчинення кримінального (корупційного) правопорушення, у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду, є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Вважає, виходячи зі змісту наказу від 25.04.2016 № 830, що його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише на підставі пункту 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" і лише у разі набрання обвинувальним вироком законної сили.
Оскільки висновки службового розслідування не містять посилання на належні докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який його може бути звільнено з органів Національної поліції, вважає, що накази відповідача від 25.04.2016 № 830 та від 25.05.2016 № 113 о/с підлягають до скасування з поновленням позивача на раніше займаній посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 27.06.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.11.2017 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що вступ позивача у поза процесуальні неділові стосунки з учасниками кримінального провадження, що супроводжувалося отриманням від останніх грошових коштів, незалежно від мети таких дій, правильно кваліфіковане відповідачем під час проведення службового розслідування як дисциплінарний проступок. Кримінальне провадження, що проводиться відносно позивача, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки матеріалами справи стверджено, що звільнення позивача зі служби за порушення службової дисципліни не пов`язане з вчиненням злочину. Відтак, наявність чи відсутність вироку в кримінальній справі не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Зазначає, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів Національної поліції стало виключно повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке, передбачена частиною третьою статті 368 КК України. Разом з тим, за вчинення кримінального правопорушення працівника поліції може бути звільнено лише у разі набрання обвинувальним вироком законної сили.
З посиланням на статтю 62 Конституції України зазначає, що обставини встановлені службовим розслідуванням, які містять ознаки кримінального діяння, без відповідного рішення суду, за наслідками судового розгляду обвинувального акту, не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем дисципліни.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Рух касаційної скарги
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.12.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017.
07.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22.07.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.07.2012, з 07.11.2015 його призначено на посаду слідчого Березнівського відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
31.03.2016 до ГУНП в Рівненській області надійшла інформація про те, що 31.03.2016 приблизно о 20:00 працівниками Управління СБУ в Рівненській області спільно з працівниками прокуратури Рівненської області, в рамках реалізації оперативної інформації у кримінальному провадженні № 42016180000000056 від 31.03.2016, відкритому за ознаками злочину, передбаченого частиною третьої статті 368 КК України, при отриманні неправомірної вигоди був затриманий слідчий Березнівського відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_1, який отримав грошові кошти в сумі 2000 грн. від гр. ОСОБА_4 за вирішення питання щодо непритягнення останнього до кримінальної відповідальності.
31.03.2015 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьої статті 368 КК України. 02.04.2016 позивачу обрано запобіжний захід - взяття під варту та в подальшому звільнено під заставу.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 01.04.2016 № 601, на підставі підпункту 2.2.2, пункту 5.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, призначено службове розслідування у зв`язку з надходженням інформації про те, що слідчим відділом прокуратури області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016180000000056 від 31.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України за фактом отримання неправомірної вигоди слідчим Березнівського ВП Костопільського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 від гр. ОСОБА_5 за вирішення питання щодо не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
За наслідками службового розслідування начальником ГУНП в Рівненській області 25.04.2016 затверджено висновок, згідно якого комісія вважала звільнити ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Вказаний висновок став підставою для видання наказу ГУНП в Рівненській області від 25.04.2016 року № 830 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні обмежень і заборон, передбачених Законами України "Про запобігання корупції", "Про державну службу", грубому порушенні вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Закону України "Про Національну поліцію", а також невиконання вимог Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, що проявилось у безвідповідальному ставленні до виконання обов`язків, а саме вступі у неділові стосунки з особами, причетними до вчинення злочину, продемонструвавши такими діями ознаки корумпованої поведінки, яка у подальшому стала підставою для відкриття кримінального провадження за фактом вимагання і отримання неправомірної вигоди, що, у свою чергу, набуло суспільного резонансу через створення негативної громадської думки та завдало непоправної шкоди репутації і авторитету діяльності Національної поліції України, слідчого Березнівського відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом ГУНП в Рівненській області від 25.05.2016 № 113 о/с, відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого Березнівського відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 59 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Державні службовці зобов`язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до пункту 7.3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 за № 628/20941 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність 01.07.2016) працівнику органів внутрішніх справ забороняється використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв`язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно з пунктом 4 Розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.