ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2019 року
Київ
справа №2а-48198/09/1670
адміністративне провадження №К/9901/2543/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Атол" до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Атол" подало до суду позов, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0000972301/0 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 64474,03 грн за основним платежем та в сумі 128 948,06 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 12.05.2010 відмовив в задоволенні адміністративного позову.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.10.2010 залишив без змін постанову суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.10.2013 скасував постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 04.03.2014 позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0000972301/0. Стягнув з Державного бюджету України в особі Полтавської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь ТОВ Науково-виробниче підприємство "Атол" витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.04.2014 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 залишив без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доходи фірми "RPS Energy Ltd" (Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії) підлягали оподаткуванню у Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії. Для звільнення резидента, який виплатив доходи з джерелом їх походження з України, обов`язковою умовою є наявність довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Така довідка суду надана. Тому, контролюючий орган протиправно визначив позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток.
Полтавська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права: пункту 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР та статей 7. 9, 11, 86 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.07.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.07.2019 призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.07.2019.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2009 № 0000972301/0 податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 64474,03 грн за основним платежем та в сумі 128 948,06 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, є висновки, викладені в акті від 19.06.2009 № 436/23/30296771 ппланової виїзної перевірки за період з 01.10.2007 по 31.12.2008, про порушення вимог пункту 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР. Порушення полягало у тому, що позивач при здійсненні на користь нерезидента - фірми "RPS Energy Ltd" (Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії) виплат з доходів з джерелом їх походження з України, отриманих таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, не утримав податок з таких доходів та не сплатив до бюджету під час таких виплат. Виплати нерезиденту доходу в сумі 433 116,89 грн у IV кварталі 2007 року відбулись за імпортним договором про надання консультаційних послуг та послуг з контролю якості для керівництва технічним аудитом та контролем якості сейсмічного матеріалу від 28.06.2008 EOL 0740. Відповідач заперечував право позивача на звільнення від оподаткування доходів, виплачених нерезиденту, з підстав ненадання до перевірки довідки, яка підтверджує, що зазначений нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Згідно з п. 16.13 ст. 16 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 334/94-ВР) відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, зазначеного у статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених у статті 13 Закону № 334/94-ВР, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.
Відповідно до підпункту "в" пункту 13.1 статті 13 Закону № 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг".