ПОСТАНОВА
Іменем України
23 липня 2019 року
Київ
справа №127/17544/18
адміністративне провадження №К/9901/65944/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018
у справі № 127/17544/18
за позовом ОСОБА_1
до Командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Линника Максима Івановича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Линника Максима Івановича (далі - відповідач 1), Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач 2), в якому просив скасувати постанову серія ВР№315240 від 23.06.2018 винесену відповідачем 1, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження в адміністративні й справі.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.08.2018 адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову командира роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Линника Максима Івановича, серії ВР№315240 від 23.06.2018 року та закрито провадження у адміністративній справі.
Вважаючи зазначене рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 апеляційну скаргу повернуто відповідачу 2 на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки її подано особою, що не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що додана до апеляційної скарги світлокопія довіреності представника не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.10.2018 року, відповідач 1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та направити справу до цього ж суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що на момент подання апеляційної скарги, копія довіреності представника ОСОБА_2 перебувала в матеріалах справи, а його повноваження були перевірені судом першої інстанції. Крім того вказує, що довіреністю від 24 січня 2018 року № 816/41/3-01-2018 було надано представнику право оскаржувати рішення суду в апеляційній інстанції та підписувати всі документи, необхідні для виконання повноважень, наданих цією довіреністю.
Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
При цьому за змістом частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 59 КАС України).
Згідно із частинами 5 та 6 вказаної статті КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, в іншому випадку така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.
Разом з тим, частина 8 статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.